Автор не вказаний
3
0
2069
Системна проблема невиконання рішень національних судів набула грандіозного масштабу і вже наразі є реальною загрозою для дотримання верховенства права в Україні. І доки влада шукає шляхи її подолання, зростають нові паростки — нові справи, виконання рішень в яких відкладається на невизначений час, пише zib.com.ua
Європейська стурбованість Вердикти Європейського суду з прав людини у справах «Юрій Миколайович Іванов проти України» та «Бурмич проти України» є ключовими, оскільки спрямовані на вирішення проблеми масового невиконання в нашій країні остаточних судових рішень. Відповідно до останнього 12143 заяви було повернуто для подальшого вирішення національними державними органами під наглядом Комітету міністрів Ради Європи.
В Україні утворено міжвідомчу робочу групу з представників усіх гілок влади, у парламенті сформовано підкомітет з питань виконання рішень ЄСПЛ, підготовлено законопроекти, а фаховими юристами проводяться круглі столи, форуми та дискусії.
Так, наприкінці листопада цього року за підтримки Ради Європи проведено Перший щорічний форум «Виконання рішень національних судів в Україні». Вже за назвою зрозуміло, що він був присвячений подоланню системної проблеми для нашої країни — невиконанню судових рішень. До її обговорення долучилися судді Верховного Суду, представники Департаменту виконання рішень ЄСПЛ, міжнародні експерти тощо.
Учасники навіть виробили та озвучили подальші кроки України щодо забезпечення виконання рішень національних судів
У цей же час інші «спеціалісти» мають власне розуміння як застосування ст.124 Конституції та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо обов’язковості судових рішень, так і суті позиції ЄСПЛ у справі «Бурмич проти України». І воно створює більш реальну картину сприйняття принципу обов’язковості виконання судових рішень в Україні в очах як міжнародного співтовариства, так і інвесторів.
Читайте статтю: «СИНТАКСИЧНА ВІЙНА». «ЧОРНОБИЛЬЦІ» ПРОТИ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ.
Своєрідне ноу-хау в цій царині запропонувала суддя одного із адміністративних судів…
Зачекайте зі стягненням!
2,5 роки тривав господарський спір у справі про стягнення коштів з банку, який 18.10.2018 звершився остаточною постановою Верховного Суду. У листопаді одержується наказ, а приватний виконавець відкриває виконавче провадження, накладає арешт на кошти боржника (банку) та направляє платіжні вимоги на їх списання.
23 листопада (що символічно — у день проведення згаданого форуму) акціонер банку подає до адмінсуду заяву про забезпечення позову (до подачі самого позову). Він просить заборонити приватному виконавцю вчиняти будь-які дії на виконання вказаного судового рішення.
У перший робочий день суддя задовольняє таку заяву, забороняє приватному виконавцю вчиняти будь-які дії щодо боржника за виконавчим провадженням. Обґрунтування: приватний виконавець раніше працював в адвокатській фірмі, що представляла інтереси третьої сторони у цій справі. Це призводить до блокування виконання остаточного судового рішення, що, між іншим, набрало законної сили.
Задовольняючи дане клопотання акціонера, суд вочевидь вирішує спір по суті. Хоча в інших подібних ухвалах підставою для відмови є саме недопустимість оцінки обставин справи при розгляді таких заяв. Суд також не бере до уваги, що сторонами виконавчого провадження є стягувач та боржник, а не третя особа. Крім-того, навіть суддями ВС не задовольняються відводи у провадженнях, в яких беруть участь юрфірми, де вони раніше працювали. І, нарешті, незрозуміло як зміниться результат, якщо суть виконання полягає у направленні платіжної вимоги до Національного банку.
Як наслідок, така ухвала позбавила стягувача можливості не тільки домогтися виконання судового рішення, а й передати наказ до виконання до іншого виконавця. Адже суддя забороняє вчиняти будь-які дії, а повернення наказу стягувачу за його заявою теж є виконавчою дією Тобто іменем України де-факто заборонено виконувати остаточне судове рішення.
Свавілля? Ні — ноу-хау!
Найцікавішим є підстави можливого порушення прав позивача, що вказані в його заяві: запобігти небезпеці завдання акціонеру економічної шкоди. Мовляв, діяльність банку буде заблоковано, що призведе до унеможливлення ведення господарської діяльності останнім!
Отакої, виконання рішення про стягнення коштів завдасть шкоди акціонеру, а тому, за логікою судді,.. треба заблокувати таку можливість! І це при тому, що до зави додається постанова приватного виконавця про арешт коштів. Виходить, що сам арешт, на його думку чи думку суду, не блокує діяльності фінансової установи. Тобто, суд, розуміючи, що кошти вже арештовано, доходить до висновку про заборону їх списувати та перераховувати стягувачу, щоб не заподіяти шкоди акціонеру. З любов’ю до останнього! Чи до всіх позивачів так прихильні в адміністративній юстиції?
Зрозуміло, що єдиною метою такого звернення та ухвали є блокування виконання остаточного судового рішення. Адже «юридичні витрати» на неї значно менші вартості користування коштами (знецінення гривні внаслідок інфляційних процесів, сплата відсотків за залучення фінансування тощо).
Читайте статтю: Тактичні питання захисту в контексті внесення відомостей до ЄРДР
Свавілля? Ні — ноу-хау! Важко уявити, що подумають про українську судову систему в Старсбурзі, коли після рішення «Бурмич проти України» побачать чергові шедеври українських володарів мантій.
Родзинкою на тортику, яка лише підтверджує, що йдеться про свідоме блокування виконання судового рішення, є відправка до апеляційної інстанції оригіналів матеріалів справи. Це є прямим порушенням п.15.11 «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства, адже такі дії унеможливлюють скасування заходів забезпечення навіть у разі неподання позовної заяви.
Існує схожа постанова ВС від 5.04.2018 (справа №826/14428/17), в якій продемонстровані досконале вміння компілювання текстів за допомогою «Ctrl+C» та «Ctrl+V», а мотивування тотожне актам судів першої інстанції, з доповненням фрази про зупинку Вищим господарським судом виконання судового рішення.
Тобто, держава публічно запевняє міжнародних партнерів про свою готовність виконувати судові рішення, а за очі — схвалює нові методи тяганини.
P.S. Проаналізована ситуація вочевидь буде корисна адвокатам боржників, які від імені акціонерів чи учасників юридичних осіб, що остаточно програли спір в одній юрисдикції, зможуть звертатися до адміністративної юстиції, аби відкласти виконання судових рішень на роки. Можливо це також зацікавить органи, що відповідають у нашій державі за формування доброчесного суддівського корпусу.
Автор статті: САН БОГДАНОВ, юрист, Київ
Переглядів
Коментарі
Переглядів
Коментарі
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом
Переглядів:
253
Коментарі:
0
Переглядів:
630
Коментарі:
0
Переглядів:
415
Коментарі:
0
Переглядів:
751
Коментарі:
0
Переглядів:
1044
Коментарі:
0
Переглядів:
1424
Коментарі:
0
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.