Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.04.2020 року у справі №723/4167/18

УХВАЛА

27 травня 2020 року

м. Київ

справа № 723/4167/18

провадження № 61-6229ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В.

В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Гереговою Наталією Іванівною, на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 грудня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про поділ майна подружжя.

Позов обгрунтований тим, що 24 жовтня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, у шлюбі у них народилась дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2017 року шлюб розірвано. За 17 років шлюбу сторонами спільно набуте майно.

Зокрема, у шлюбі сторонами збудовано житловий будинок у АДРЕСА_1. Загальна площа будинку 178 кв. м., житлова - 73,30 кв. м. Відповідно до звіту № 05/09-2016 ТО про проведення технічного обстеження, здійсненого експертом Лещишиним В. В., встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації вказаного житлового будинку.

Згідно з листом спеціаліста у галузі архітектури ОСОБА_5 від 23 серпня 2017 року № 1, встановлено, що відсоток готовності будинку АДРЕСА_1 становить 100%.

Загальна вартість спірного будинку згідно технічного паспорта становить 1 617
689 грн.

З метою уникнення поділу цього будинку відповідачем не вживаються заходи до введення його в експлуатацію та на даний час спірний будинок є об'єктом незавершеного будівництва.

Посилалася на те, що участь ОСОБА_1 коштами у здійсненні незавершеного будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 є більшою, ОСОБА_2 не працював, не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї.

Також на утриманні ОСОБА_1 перебуває неповнолітня дитина ОСОБА_3, рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 10 вересня 2018 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі 1 150,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, які є меншими прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, є недостатніми для забезпечення фізичного та духовного розвитку дитини.

ОСОБА_1 змінила позовні вимоги, просила визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га кадастровий номер 7324588000:02:001:0048, яка знаходиться на АДРЕСА_1.

Визнати право власності ОСОБА_2 на 30/100 ідеальних частин незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 та 30/100 ідеальних частин земельної ділянки цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га кадастровий номер 7324588000:02:001:0048, яка знаходиться на АДРЕСА_1.

Визнати право власності ОСОБА_1 на 70/100 ідеальних частин незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 та 70/100 ідеальних частин земельної ділянки цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га кадастровий номер 7324588000:02:001:0048, яка знаходиться на АДРЕСА_1.

Залишити у власності ОСОБА_1 незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га кадастровий номер 7324588000:02:001:0048, яка знаходиться по АДРЕСА_1.

Стягнути на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію частки у спільному майні подружжя в сумі 402 000,00 грн.

Право спільної сумісної власності подружжя на майно припинити.

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 грудня 2019 року, з яким погодився суд апеляційної інстанції, у позові відмовлено.

Судом встановлено, що рішенням 14 сесії 5 скликання Ропчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 16 травня 2008 року № 33/14-2008 року затверджено проєкт відведення земельної ділянки ОСОБА_2 цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га безоплатно у власність. ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, яка розташована у с. Ропча Строжинецького району Чернівецької області, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га на підставі рішення Ропчанської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 16 травня 2008 року № 33/14-2008 року.

Відмовивши у позові, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для захисту права ОСОБА_1 та визнання права власності на 70/100 ідеальних частин незавершеного будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 та 70/100 ідеальних частин земельної ділянки цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га кадастровий номер 7324588000:02:001:0048, яка знаходиться на АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції зазначив, що незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, земельна ділянка, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га кадастровий номер 7324588000:02:001:0048, яка знаходиться на АДРЕСА_1 набута ОСОБА_2 внаслідок приватизації, є його особистою приватною власністю.

ОСОБА_1 не набуто право власності на самочинне незавершене будівництво житлового будинку АДРЕСА_1, до ОСОБА_1 не переходить право власності на 70/100 ідеальних частин земельної ділянки цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га кадастровий номер undefined, яка знаходиться на АДРЕСА_1.

30 березня 2020 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Герегова Н. І., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 грудня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 лютого 2020 року.

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 8 статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено частини 8 статті 394 ЦПК України.

Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 454/1678/16-ц, від 20 лютого 2019 року у справі № 556/290/17,27 лютого 2019 року у справі № 567/147/16-ц, а також постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року, провадження № 6-47цс16.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 389 ЦПК України, для відкриття провадження.

Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частини 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати із Сторожинецького районного суду Чернівецької області цивільну справу № 723/4167/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 30 червня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко