Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.05.2019 року у справі №160/732/18

Ухвала

24 травня 2019 року

м. Київ

справа № 160/732/18-ц

провадження № 61-9767 ск 19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 05 лютого 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до

ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на її користь на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 1 050 грн на кожну дитину, щомісячно, але не менше

50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення ними повноліття. Крім того, просила змінювати розмір аліментів у зв'язку із зміною законодавства.

Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 05 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Збільшено розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, встановлений рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 18 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

у твердій грошовій сумі у розмірі 1 050 грн, з індексацією суми відповідно до закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,

у твердій грошовій сумі у розмірі 1 050 грн, з індексацією суми відповідно до закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Волинського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Локачинського районного суду Волинської області від 05 лютого 2019 року залишено без змін.

У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, судові рішення змінити у частині початку стягнення зміненого розміру аліментів, зазначити стягнення не з дня ухвалення судового рішення, а з моменту подачі позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Предметом позову в даній справі є майнова вимога про збільшення розміру аліментів, ціна якої за шість місяців становить 12 600 грн, яка станом на

01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192 100).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Таких випадків не встановлено й Верховним Судом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня

1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 05 лютого 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Б. І. Гулько