Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.12.2020 року у справі №401/983/19

Ухвала

Іменем України

22 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 401/983/19

провадження № 61-18666ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М.

М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 червня 2020 року у складі судді: Макарова Ю. І., та постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 листопада 2020 року, повний текст якої складено 24 листопада 2020 року, в складі колегії суддів:

Дуковського О. Л., Мурашка С. І., Письменного О. А., у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Світловодський міськрайонним відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та заборгованості по сплаті аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2, третя особа -Світловодський МР ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та заборгованості по сплаті аліментів.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 09 серпня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату аліментів за період з 01 квітня 2018 року по 31 січня 2019 року в сумі 12 488,42 грн.

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про перегляд рішення Світловодського міськрайонного суду від 09 серпня 2019 року за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що на момент розгляду справи було неправильно проведено розрахунок заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1.

Вважає, що ця обставина є нововиявленою.

ОСОБА_1 просила:

скасувати рішення Світловодського міськрайонного суду від 09 серпня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким додатково стягнути з ОСОБА_2 на її користь борг по аліментам за період з 01 квітня 2018 року по 31 січня 2019 року включно в сумі - 8 526,80 грн та пеню за невчасну сплату аліментів за вказаний період в сумі - 8
526,80 грн.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 03 листопада 2020 року, заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що доказ на який посилається заявник є новим доказом, а не доказом нововиявленої обставини.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина 4 статті 423 ЦПК України). Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Судам необхідно розмежовувати нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Як підставу для скасування судового наказу заявник зазначає здійснений державний виконавцем перерахунок нарахованих сум аліментів, який мав місце вже після ухвалення судом рішення. Тобто зазначений перерахунок є новим доказом, який не досліджувався та не оцінювався судом під час розгляду справи, а не доказом нововиявленої обставини.

14 грудня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 червня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 листопада 2020 року, у якій просить згідно пунктів 2 або 3 частини 1 статті 409 ЦПК України скасувати оскаржені рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції або ухвалити нове рішення у відповідній частині, або змінити рішення та ухвалити рішення про задоволення вимог

ОСОБА_1 - ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що новий перерахунок державного виконавця, який був зроблений замість раніше зробленого помилкового розрахунку, не може бути новою обставиною, оскільки борг існував, але його сума була відома позивачу не вся на момент першого розгляду справи. Суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц.

Нові суми боргу по аліментам в новому розрахунку є нововиявленими обставинами.

Попереднє рішення було ухвалено на підставі розрахунку державного виконавця, який був недостовірним, з неправильною сумою боргу по аліментам. Державний виконавець зробив новий розрахунок, правильність якого відповідач не оспорював.

Сума боргу, яка вказана в новому розрахунку державного виконавця не виникала після ухвалення рішення, вона вже існувала на момент розгляду справи, але вона не була відома позивачу. Вказана сума боргу не є новим доказом, сума боргу не виникала після рішення суду, тому вона не є новими обставинами. Новий розрахунок неможливо було надати при першому розгляді справи, оскільки його не існувало, а борг існував.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Тлумачення пункту 1 частини 2 статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27,28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Встановивши, що доказ на який посилається ОСОБА_1 є новим доказом, а не доказом нововиявленої обставини, суди зробили обґрунтований висновок відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 червня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 листопада 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Світловодський міськрайонним відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та заборгованості по сплаті аліментів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук