Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.09.2020 року у справі №472/634/19

Ухвала

14 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 472/634/19

провадження № 61-12045ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 липня 2020 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - Веселинівський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Одеса), про звільнення від сплати заборгованості за аліментами та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

В свою чергу, у серпні 2019 року ОСОБА_3 подала зустрічний позов, який

в подальшому уточнила та в якому вона просила суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 28 982,55
грн та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 200
грн.

Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 22 квітня

2020 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 28 982,55 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 15 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 22 квітня 2020 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення цих вимог.

Звільнено ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами у розмірі

27 754,99 грн нарахованої державним виконавцем Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції

у Миколаївській області на підставі виконавчого листа № 472/144/14-ц, виданого

15 квітня 2014 року Веселинівським районним судом Миколаївської області на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів змінено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 730,53 грн.

У серпні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 липня 2020 року, у якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржене судове рішення скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Предметом спору у цій справі є звільнення від сплати заборгованості за аліментами та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, а тому справа

є малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє

у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19 260 389 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - Веселинівський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про звільнення від сплати заборгованості за аліментами та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат