Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.01.2021 року у справі №243/13789/19

Ухвала

26 січня 2021 року

м. Київ

справа № 243/13789/19

провадження № 61-21ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Білоконь О. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 01 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства "Донецький Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Слов'янський об'єднаний міський військовий комісаріат, директор філії "Автодор № 8" дочірнього підприємства "Донецький Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - Жильцов Дмитро Олександрович, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, про поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до філії "Автодор № 8" ДП "Донецький Облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, про поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 січня 2020 року замінено відповідача філію "Автодор № 8" ДП "Донецький Облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на належного відповідача - ДП "Донецький Облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Залучено до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача директора філії "Автодор № 8" ДП "Донецький Облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Жильцова Д. О.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 01 грудня 2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що заявник був прийнятий на роботу тимчасово на період ремонтно-будівельних дорожніх робіт, тому з огляду на скорочення обсягу фінансування, фонду оплаті праці і, як наслідок, відсутність ремонтно-будівельних робіт, ОСОБА_1 був законно звільнений відповідно до наказу від 24 жовтня 2019 року за № 129-ВК.

У січні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 01 грудня 2020 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 2 частини 1 статті 274 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Предметом позову у вказаній справі є визнання незаконним і скасування наказу начальника філії "Автодор № 8" ДП "Донецький Облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в частині звільнення позивача з підприємства; поновлення позивача на посаді робітника філії "Автодор № 8" ДП "Донецький Облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з 26 жовтня 2019 року; стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З огляду на те, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 274 ЦПК України вказана справа належить до категорії спорів, що можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, тобто не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження та не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена справа є малозначною.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

Переглядаючи справи в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.

Згідно з положеннями частини 1 статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частини 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 статті 19, статтями 175, 176, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 01 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства "Донецький Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Слов'янський об'єднаний міський військовий комісаріат, директор філії "Автодор № 8" дочірнього підприємства "Донецький Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - Жильцов Дмитро Олександрович, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, про поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. М. Осіян

О. В. Білоконь