Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.09.2019 року у справі №750/3241/19

Ухвала

Іменем України

23 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 750/3241/19

провадження № 61-17069ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року у справі

за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 червня

2019 року у задоволення позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Чернігова

від 24 червня 2019 року задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 червня 2019 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного

суду м. Чернігова від 24 червня 2019 року у справі за позовом

ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

(далі - ПАТ "Укртелеком") про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без руху.

Запропоновано заявнику протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ній недоліки - сплатити судовий збір у розмірі 1 152,60 грн.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1

до ПАТ "Укртелеком" про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернуто заявнику.

У касаційній скарзі, поданій 13 вересня 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року

і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції порушено право заявника на доступ до суду, оскільки постановляючи ухвалу 02 вересня 2019 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 Чернігівський апеляційний суд порушив право заявника на оскарження ухвали цього суду про залишення апеляційної скарги без руху. Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції за відсутності правових підстав визначив розмір судового збору за подання апеляційної скарги.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

У відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Чернігівського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають

право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження,

про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову

у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами,

про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу

в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Тобто перелік ухвал суду, які підлягають касаційному оскарженню, чітко визначається процесуальним законом. У переліку ухвал суду апеляційної інстанції, які підлягають касаційному оскарженню, що визначений

у пункті 3 частини 1 статті 389 ЦПК України, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху відсутня.

Отже, ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху касаційному оскарженню не підлягає.

В ухвалі від 09 серпня 2019 року Чернігівський апеляційний суд помилково зазначив про можливість касаційного оскарження такої ухвали.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 оскаржує і ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року.

У відповідності до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України

до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи,

які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених Частиною 2 статті 357 ЦПК України, застосовуються положення Частиною 2 статті 357 ЦПК України.

У відповідності до частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені частини 3 статті 185 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення недоліку: сплати судового збору. Заявнику необхідно було надіслати до суду апеляційної інстанції квитанцію про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у передбаченому чинним на момент звернення з апеляційною скаргою законодавством розмірі - 1 152,60 грн.

Вищевказана ухвала була направлена рекомендованим листом 09 серпня 2019 року на адресу заявника та отримана нею 14 серпня 2019 року.

Вимоги вказаної ухвали заявником не виконано, недолік апеляційної скарги не усунуто.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1

до ПАТ "Укртелеком" про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернуто заявнику.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не виконала вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 09 серпня 2019 року, не сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями статей 185, 357 ЦПК України, визнав неподаною та повернув апеляційну скаргу заявнику.

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм Закону України "Про судовий збір" та процесуального права. Заявник неналежним чином, з порушенням частини 3 статті 356 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір", оформила апеляційну скаргу, що стало підставою для залишення її без руху та подальшого повернення. В доступі до правосуддя суд апеляційної інстанції заявника не обмежував.

При розгляді апеляційної скарги суд апеляційної інстанції врахував правову позицію, висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18). У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що заявник не звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі, предметом розгляду у якій є вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відповідає положенням пункту 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно якого від сплати судового збору звільнені позивачі лише у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Слід зазначити, що згідно з частиною 7 статті 185 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню

до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм Закону України "Про судовий збір" та процесуального права, а також відповідність висновків суду апеляційної інстанції вищевказаному правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, надавши оцінку доводам касаційної скарги ОСОБА_1 та змісту оскарженого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 3 частини 1 статті 389, пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду

від 09 серпня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду

від 02 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.