Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.04.2019 року у справі №356/516/18

Ухвала

22 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 356/516/18

провадження № 61-7477ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березанського міського суду Київської області від 03 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду

від 19 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошової компенсації,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про стягнення грошової компенсації половини вартості спірного автомобіля у розмірі 108 260
грн.

Рішенням Березанського міського суду Київської області від 03 грудня

2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 березня 2019 року, позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 автомобіль марки Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2,

2008 року випуску.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію половини вартості автомобіля марки Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2,

2008 року випуску в розмірі 108 260 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1, в якій заявник просить скасувати рішення Березанського міського суду Київської області від 03 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2019 року і закрити провадження у справі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Для цілей ЦПК України малозначними справами визнаються справи,

у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 6 статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена в розділі І Загальних положень ЦПК України, то її дія поширюється й на стадію касаційного провадження.

Предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги про визнання автомобіля об'єктом права спільної сумісної власності та стягнення грошової компенсації половини вартості спірного автомобіля у розмірі 108 260 грн. Судовими рішеннями визнано спірний автомобіль об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та стягнуто грошову компенсацію половини його вартості у розмірі 108 260 грн.

Вказана сума компенсації не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року (192 100 грн).

З урахуванням того, що вимога про визнання автомобіля об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є фактично підставою для задоволення основної вимоги позивача про стягнення грошової компенсації, а правильність вирішення цих вимог пов'язано із реалізацією принципу змагальності сторін та оцінки судом доказів, що не є компетенцією суду касаційної інстанції, ця справа підлягає віднесенню до категорії малозначних внаслідок майнового критерію та своєї незначної складності.

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин,

які передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу

на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березанського міського суду Київської області від 03 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду

від 19 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошової компенсації, - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников