Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.05.2021 року у справі №522/6857/19

Ухвала

19 травня 2021 року

м. Київ

справа № 522/6857/19

провадження № 61-7500ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М.

Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 11 лютого 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року у справі за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради звернулося до Приморського районного суду міста Одеси із позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 03 червня 2019 року справу № 522/6857/19 визнано малозначною та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 11 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року, позов Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради суму надмірно виплачених коштів у розмірі 7 936,99 грн.

У квітні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 11 лютого 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року. Представник скаржника посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради відмовити.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції

з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги.

З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ,

від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним

з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду

і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі.

У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v.
CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє

у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 11 лютого 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року

за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

М. Ю. Тітов