Судовий контроль за виконанням рішень щодо виплат військовослужбовцям

Чи може суд встановити будь-який строк для подання звіту про виконання рішення?

18 червня 2026 року Перший апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову у справі №200/8673/25, яка має значення для практики застосування нових норм КАС України про судовий контроль за виконанням рішень адміністративних судів. Суд розглянув питання, яке після законодавчих змін 2025 року стало особливо актуальним: яким має бути строк для подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання рішення суду у справах щодо соціальних виплат.

Постанова цікава не лише тим, що стосується захисту соціальних прав військовослужбовця, а й тим, що фактично формує підхід до застосування статті 382-1 КАС України та визначає межі судової дискреції при встановленні строків судового контролю.

Первісним рішенням Донецького окружного адміністративного суду було задоволено низку вимог військовослужбовця щодо:

• індексації-різниці грошового забезпечення;
• перерахунку грошового забезпечення із застосуванням актуального прожиткового мінімуму;
• компенсації невикористаних відпусток;
• допомоги на оздоровлення;
• компенсації за неотримане речове майно.

Після набрання рішенням законної сили представник позивача звернувся із заявою про встановлення судового контролю та просив зобов'язати військові частини подати звіт про виконання рішення протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Суд першої інстанції погодився із необхідністю встановлення судового контролю, однак визначив значно триваліший строк — до 14 серпня 2026 року.

Саме ця частина ухвали стала предметом апеляційного перегляду.

Аналізуйте судовий акт: Якщо внаслідок визнання акта нечинним виникає правова невизначеність суд може постановити окрему ухвалу для термінового врегулювання питання. (ВС КАС №320/10183/22 від 10.03.2025 р.)

Нові положення КАС України про судовий контроль

Особливістю цієї справи стало застосування нової редакції норм КАС України щодо контролю за виконанням судових рішень.

Апеляційний суд звернув увагу на те, що стаття 382-1 КАС України передбачає імперативний характер встановлення судового контролю у справах щодо:

• пенсійних виплат;
• соціальних виплат;
• допомог;
• пільг;
• інших соціальних гарантій.

Фактично законодавець виходить із презумпції необхідності контролю за виконанням таких рішень, оскільки саме в цій категорії справ історично спостерігалася найбільша кількість випадків їх тривалого невиконання.

Суд підкреслив, що після ухвалення рішення роль адміністративного суду не завершується. Одним із елементів права на справедливий суд є саме реальне виконання судового акта.

Судовий контроль як продовження права на справедливий суд

У постанові міститься ґрунтовний аналіз конституційних засад виконання судових рішень.

Колегія послалася на:

• статтю 129-1 Конституції України;
• принцип res judicata;
• висновки Венеційської комісії;
• практику Конституційного Суду України.

Суд наголосив, що контроль за виконанням рішення є не додатковою опцією, а складовою механізму захисту прав особи.

Особливо показовим є висновок суду про те, що ефективність правосуддя вимірюється не лише фактом ухвалення рішення, а й реальним поновленням порушених прав.

Для практики це означає подальше посилення ролі судового контролю як окремого інституту адміністративного процесу.

Строк для подання звіту: дискреція суду чи чіткі межі?

Ключовим правовим питанням справи стало тлумачення частини третьої статті 382-1 КАС України.

Закон встановлює, що строк для подання звіту:

• не може бути меншим ніж 10 календарних днів;
• не може перевищувати трьох місяців;
• має бути достатнім для його підготовки.

Представник позивача наполягав саме на мінімальному строку — десять днів.

Апеляційний суд визнав, що встановлення конкретного строку належить до дискреційних повноважень суду. Проте така дискреція не є абсолютною. Суд повинен обґрунтувати, чому саме обраний строк є достатнім та співмірним.

Важливим є висновок колегії про те, що ухвала суду першої інстанції взагалі не містила мотивів, чому для подання звіту необхідний настільки тривалий строк.

Таким чином, апеляційний суд фактично сформував правило:

Суд має не лише визначити строк, а й пояснити причини вибору саме такого строку.

Читайте статтю: Проблеми виконання судових рішень в Україні. Чи є шляхи їх вирішення?

Чому суд не погодився на десятиденний строк?

Попри часткове задоволення апеляційної скарги, суд відмовився встановлювати мінімальний строк у десять днів.

На думку колегії, необхідно враховувати реальний зміст зобов'язань, покладених рішенням суду.

Для його виконання військовим частинам необхідно:

• провести складні розрахунки індексації;
• визначити розмір заборгованості;
• здійснити фінансові нарахування;
• провести виплати через бюджетні механізми.

Крім того, суд звернув увагу на те, що військові частини є розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та діють у межах бюджетного фінансування.

Окремо враховано й обставину воєнного стану, оскільки відповідачами є військові формування, які одночасно виконують завдання із забезпечення оборони держави.

У результаті суд дійшов висновку, що десятиденний строк є надто коротким для реального виконання такого рішення.

Аналізуйте судовий акт: Застосування штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, який не виконав ухвалу суду, по процедурі судового контролю, можливе лише за умови встановлення вини, недобросовісності та ухилення у діях саме цієї посадової особи. (Шостий апеляційний адміністративний суд №760/9306/17 від 14.02.2023 р.)

Цікавий висновок щодо негайного виконання рішень

Окремої уваги заслуговує позиція суду щодо статті 371 КАС України.

Представник позивача посилався на норми про негайне виконання рішень щодо виплати грошового забезпечення.

Проте апеляційний суд не погодився з таким підходом.

Колегія зазначила, що рішення у справі не містить конкретно визначених сум до стягнення, а передбачає обов'язок здійснити нарахування та виплату після проведення відповідних розрахунків. Тому воно не належить до категорії рішень, що підлягають негайному виконанню.

Цей висновок може мати значення для великої кількості аналогічних справ щодо:

• індексації грошового забезпечення;
• перерахунку виплат військовослужбовцям;
• нарахування компенсацій;
• соціальних виплат, розмір яких потребує додаткового визначення.

Що вирішив апеляційний суд?

Апеляційна скарга була задоволена частково.

Суд:

• скоротив строк подання звіту з 14 серпня до 20 липня 2026 року;
• зобов'язав подавати звіт з урахуванням постанови апеляційного суду від 15.04.2026;
• в іншій частині залишив ухвалу без змін.

Таким чином, суд визнав необґрунтованим надмірно тривалий строк, але одночасно підтвердив, що строк повинен бути реалістичним з урахуванням характеру покладених на відповідача обов'язків.

Аналізуйте судовий акт: Суд наклав на керівника ТЦК СП штраф у розмірі 66 560 гривень за невиконання рішення суду у порядку судового контролю та неподання звіту до суду. (Перший апеляційний адміністративний суд №200/2785/25 від 21.05.2026 р.)

Значення постанови для практики

Постанова у справі №200/8673/25 є важливою з кількох причин.

По-перше, вона підтверджує обов'язковість судового контролю у справах щодо соціальних гарантій та грошового забезпечення військовослужбовців.

По-друге, суд фактично сформував стандарт мотивування строків для подання звіту про виконання рішення: будь-який строк, встановлений судом, має бути належним чином обґрунтований.

По-третє, рішення демонструє прагнення судів забезпечити баланс між правом особи на своєчасне виконання рішення та об'єктивними можливостями державних органів його реалізувати.

Для військовослужбовців та їхніх представників ця постанова є додатковим підтвердженням того, що судовий контроль після набрання рішенням законної сили стає не менш важливим інструментом захисту прав, ніж саме отримання позитивного судового рішення.

Автор статті: Наталія Матвійчук, адвокат

Джерело: matveychuk.com.ua