Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 24.02.2019 року у справі №1622/12962/2012

УХВАЛА20 лютого 2019 рокум. Київсправа № 1622/12962/2012провадження № 61-2997ск19Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 26 жовтня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 січня 2019 року в справі за заявою ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,ВСТАНОВИВ:ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 26 жовтня 2018 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 09 січня 2019 року, в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.У лютому 2019 року до Верховного Суду звернувся ОСОБА_1 з касаційною скаргою на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 26 жовтня2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 січня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.Отже, враховуючи норми
ЦПК України та компетенційну складову у понятті що термін "судом, встановленим законом", Верховний Суд встановив, що повноваження розглядати питання, які виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції є помилковим (Рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2012 року ТОВ "Фірма Верітас" проти України).Відповідно до пункту 2 частини 1 статті
389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:ухвали суду першої інстанції, вказані у пункту 2 частини 1 статті
389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.Оскарження в касаційному порядку судового рішення щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання (пункт 24 частини 1 статті
353 ЦПК України) не передбачено.За приписами пункту 1 частини 2 статті
394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин, слід відмовити у відкритті касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті
394 ЦПК України.Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті
394 ЦПК України,УХВАЛИВ:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 26 жовтня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного судувід 09 січня 2019 року в справі за заявою ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.Ухвала оскарженню не підлягає.Суддя В. М. Коротун