Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.05.2021 року у справі №193/372/19

Ухвала

20 травня 2021 року

м. Київ

справа № 193/372/19

провадження № 61-7580ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз" на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз", про захист прав споживача та за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати незаконними дії відповідача про визнання позивача особою, яка незаконно використовувала природний газ поза засобами обліку; скасувати акт розрахунок вартості не облікованого об'єму та обсягу природного газу, та рахунок за оплату збитків; стягнути з відповідача судові витрати та витрати на правничу допомогу.

У квітні 2019 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 збитки за несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу, прихованим способом на користь ПАТ "Дніпропетровськгаз" в сумі 260 806,66 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 грн.

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2020 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "Дніпропетровськгаз" про захист прав споживача; відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року апеляційну скаргу АТ "Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз", який є правонаступником ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" - залишено без задоволення.

Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2020 року - в оскаржуваній частині залишено без змін.

27 квітня 2021 року АТ "Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз" на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року у вказаній вище справі, в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову в частині позовних вимог АТ "Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей Пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 9 статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей Частиною 9 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2021 року (на час подання касаційної скарги) - 2 270 грн.

Предметом спору за первісним позовом є визнання незаконними дії відповідача про визнання позивача особою, яка незаконно використовувала природний газ поза засобами обліку; скасування акту розрахунку вартості необлікованого об'єму та обсягу природного газу, та рахунку за оплату збитків.

Предметом спору за зустрічним позовом є стягнення збитків за несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу, прихованим способом на користь ПАТ "Дніпропетровськгаз" в сумі 260 806,66 грн.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному перегляду, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу retione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості ("Brualla Gomez de la Torre v.

Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), "Brualla Gomez de la Torre v.

Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі "Zubac v.

Croatia" (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

З урахуванням наведеного, оскільки АТ "Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз" подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2, 5 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз" на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз", про захист прав споживача та за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

В. С. Висоцька

А. І. Грушицький