Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.09.2018 року у справі №185/9801/17

Ухвала

12 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 185/9801/17

провадження № 61-44063св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач -ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2018 року в складі судді Головіна В. О. та на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2018 року в складі колегії суддів:

Максюти Ж. І., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 частину вартості додаткових витрат на дитину в розмірі 43 484,59
грн. Стягнуто із ОСОБА_5 судовий збір на користь держави в сумі 704,80 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволені позову відмовлено.

У вересні 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі.

01 жовтня 2018 року справа надійшла до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини підлягає закриттю з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції Українисеред основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 3 частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Предметом спору у даній справі є стягнення додаткових витрат на утримання дитини в сумі 53 009,81 грн.

Ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому зазначена справа є малозначною в силу закону.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків не встановив.

За таких обставин, касаційне провадження у зазначеній справі відкрито помилково, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у зв'язку з чим Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК Українисуддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки Верховним Судом помилково відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, касаційне провадження необхідно закрити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровської області від 14 серпня 2018 року закрити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І.Журавель

В. І. Крат