Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.03.2020 року у справі №588/2148/18

Ухвала

17 березня 2020 року

м. Київ

справа № 588/2148/18

провадження № 61-4621ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 21 листопада 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція районної газети "Новини Тростянеччини", ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив: визнати недостовірною та такою, що принижує його честь і гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації, інформацію стосовно нього, поширену ОСОБА_2 та Громадсько-політичною районною газетою "Новини Тростянеччини" у випуску від ІНФОРМАЦІЯ_1; стягнути на його користь на відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_2 - 130 000 грн, з ОСОБА_3 - 60 000 грн, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція районної газети "Новини Тростянеччини" (далі - ТОВ "Редакція районної газети "Новини Тростянеччини") - 60 000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у громадсько-політичній районній газеті "Новини Тростянеччини" була опублікована недостовірна інформація стосовно нього, а саме:"..не дає нам спокою 60-річний ОСОБА_1, який довгі роки жив та працював у Сумах, а тепер повернувся у рідне село. Всі ми знаємо його з дитинства, ходили в школу, знаємо його з тих пір неадекватну поведінку. Часто в синяках ходила його мати, страждали від побоїв вже рідні діти. Строкову службу він не пройшов, його швидко комісували. Від цієї людини можна чекати всього і на кожному кроці. Коли він їде п'яний на мотоблоці, ховається все живе. І більшість з нас не раз тікали від його агресивності, ярості. Прикладів багато. Брала жінка воду з колодязя, а ОСОБА_1 здалося, що щось не так. Побив її відром так, що наслідки привели на операційний стіл. Побоїв не знімала, бо численні скарги інших в поліцію не дали результатів. ОСОБА_1 забрав у свою вотчину ставок, куди люди запускають малька. Хоч відповідних документів немає. Спробував ОСОБА_4 порибалити, скинув його з човна почав топити. Коли той намагався вхопитися за борт, розмахував ножем. Другого разу побив ОСОБА_5. Правда після цього ОСОБА_1 втік в м. Суми. І це в нього вже ввійшло в звичку: нахуліганить, чує, що поліція виїде, переховується певний час в Сумах. Замовили люди восени комбайн щоб змолотив пшеницю. Кидався з вилами, намагався проколоти колеса. Перестрів 22-річного ОСОБА_6, без причини кидався бити його. Коли на захист прибіг батько, виламав тому пальці. Тепер коли на селі гаряча пора, чоловік ходить в гіпсі. До того ж на нього ще й завели кримінальну справу. Якось машина з сіном ОСОБА_7 зачепила сарай ОСОБА_1 (збудований після війни, без вікон і дверей, в ньому хіба що дрова зберігати). ОСОБА_1 вдалося відсудити 14 тис. гривень, бо він уміє підкупити..В результаті ОСОБА_1 ще більше це розв'язало руки. На поминках, коли на цвинтарі зібралося все село і численні гості, кричав, що всіх зможе завалити, бо нічого йому не буде. До того ж має дві рушниці..". Такими діями ТОВ "Редакція районної газети "Новини Тростянеччини" створило негативну соціальну оцінку його особи в очах оточуючих, порушивши його честь, гідність та ділову репутацію. Неправомірними діями відповідачів йому завдано моральної шкоди, яка виразилася в моральних стражданнях та переживаннях, порушенні душевної рівноваги у зв'язку з тим, що він був ображений та принижений.

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 21 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Сумського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року (повний текст якої складено 06 лютого 2020 року) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 21 листопада 2019 року - без змін.

05 березня 2020 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 21 листопада 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2020 року (на час подання касаційної скарги) - 2 102 грн.

Предметом позову в цій справі є стягнення 250 000 грн (130 000 грн + 60 000 грн + 60 000 грн) на відшкодування моральної шкоди, що станом на 01 січня 2020 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 250 = 525 500 грн). Тобто в цій частині справа № 588/2148/18 не підлягає касаційному оскарженню в силу вимог закону.

Також предметом позову в цій справі є захист честі, гідності та ділової репутації, визнання недостовірною інформації.

Справа в цій частині вимог є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Згідно з частиною 4 статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати справу у вказаній частині малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, за статтею 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Зазначення у постанові Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

Так як оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 21 листопада 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція районної газети "Новини Тростянеччини", ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко М. Ю. Тітов