Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.12.2020 року у справі №607/10552/19

Ухвала

19 січня 2021 року

м. Київ

справа № 60710552/19

провадження № 61-18530ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 червня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, треті особи: виконавчий комітет Тернопільської міської ради, Тернопільська обласна державна адміністрація, про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 червня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними, а касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк, зокрема, для подання: підписаної касаційної скарги у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України та заяви про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження в якій зазначити інші підстави для поновлення строку, разом із належними доказами на підтвердження обставин, що перешкоджали подати касаційну скаргу до 22 жовтня 2020 року.

Скаржника повідомлено про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

На виконання вимог наведеної ухвали Верховного Суду ОСОБА_1 подавдо Верховного Суду касаційну скаргу у новій редакції, в якій як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 3, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Згідно з пунктами 3, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках:

якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права

у подібних правовідносинах;

якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Посилаючись в уточненій касаційній скарзі як підставу касаційного оскарження судового рішення на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, особа, яка подала касаційну скаргу, не указує щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

ОСОБА_1 узагальнено посилаються на порушення судами норм процесуального права, проте не зазначає на підставі яких недопустимих доказів, суд встановив обставини, що мають суттєве значення.

Крім того, в касаційній скарзі у новій редакції ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що 11 жовтня 2020 року здав тест на COVID-19. З двох тестів, які було зроблено, один був позитивний. Зазначає, що листок непрацездатності не оформлював, оскільки він не працює. Проте доказів на підтвердження цих обставин до касаційної скарги не додано.

Вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки до касаційної скарги у новій редакції не додано будь-яких належних доказів, які б підтверджували факт хвороби ОСОБА_1 на COVID-19.

З огляду на зазначене, недоліки вказані в ухвалі Верховного Суду від 24 грудня

2020 року не усунуто.

Відповідне невиконання вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги унеможливлюють вирішення питання про відкриття касаційного провадження

у справі.

Відповідно до частини 2 статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 393 ЦПК України, застосовуються положення частини 2 статті 393 ЦПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом статті 185 ЦПК України, якщо скаржник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Керуючись статтями 185, 260, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 червня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, треті особи: виконавчий комітет Тернопільської міської ради, Тернопільська обласна державна адміністрація, про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, вважати неподаною та повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков