Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КЦС ВП від 22.03.2018 року у справі №310/1137/17 Ухвала КЦС ВП від 22.03.2018 року у справі №310/11...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.03.2018 року у справі №310/1137/17

Ухвала

11 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 310/1137/17-ц

провадження № 61-13444св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач? Міністерство оборони України,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 серпня

2017 року у складі судді Крамаренка А. І. та постанову апеляційного суду Запорізької області від 17 січня 2018 року у складі колегії суддів:

Кухаря С. В., Крилової О. В., Трофимової Д. А.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовними вимогами до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що з серпня 1977 року по березень

2005 року він проходив військову службу в Збройних Силах. Під час проходження військової служби, у нього розвинулись такі захворювання: гіпертонічна хвороба ІІ стадії, ІХС, стенокардія напруги, ФК ІІ, дифузний кардіосклероз, недостатність трикуспідального клапану, відносна недостатність мітрального клапану та інші.

16 вересня 2005 року йому була встановлена ІІІ група інвалідності, захворювання пов'язано з проходженням військової служби.

У зв'язку із захворюваннями, отриманими під час проходження військової служби, було порушено його нормальний життєвий стан, він позбавлений можливості реалізовувати свої нормальні життєві функції, звички та бажання, став роздратованим, що позначається на його відносинах з рідними та знайомими.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від

11 серпня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 50 000,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 17 січня 2018 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України відхилено.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від

11 серпня 2017 року залишено без змін.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

У березні 2018 року Міністерство оборони України звернулося через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 серпня 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 17 січня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження завдання йому моральної шкоди внаслідок протиправних дій відповідача, а також наявності причинно-наслідкового зв'язку між такими діями та завданою шкодою, або докази, які б свідчили, що у позивача змінився звичний спосіб життя. Крім того, наявність захворювання, що виникло в період проходження військової служби, не встановлює причин захворювання та не підтверджує протиправності дій Міністерства оборони України.

Крім того, заявник у касаційній скарзі посилався на те, що правова позиція Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 21 жовтня

2014 року № 3-86гс14 до цього випадку не може бути застосована, оскільки вона стосується питань відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дій та бездіяльності посадових осіб саме Міністерства оборони України, які спричинили матеріальні збитки майну іншої юридичної особи

(і неправомірні дії були доведені вироком у кримінальній справі).

Доводи інших учасників справи:

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі та витребувано матеріали цивільної справи № 310/1137/17 з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області. Зупинено виконання рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 серпня 2017 року, залишеного без змін постановою апеляційного суду Запорізької області від 17 січня 2018 року, до закінчення касаційного провадження.

У квітні 2018 року матеріали цивільної справи № 310/1137/17 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2018 року цивільну справу № 310/1137/17 призначено до судового розгляду.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права:

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1 762,00
грн.


Предметом позову у справі № 310/1137/17-ц є відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн.

Таким чином ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 176 200,00 грн (1 762,00 грн х 100).

Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону.

Апеляційним судом вказану справу не визнано малозначною, однак малозначна справа є такою в силу вимог закону. Тому незалежно від того визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (справа "Зубак проти Хорватії" від 05 квітня 2018 року).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України.

Разом з тим, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справи з даної категорії.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services

v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги:

Оскаржені судові рішення ухвалені у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин касаційне провадження у даній справі підлягає закриттю.

Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2018 року зупинено виконання рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області

від 11 серпня 2017 року, залишеного без змін постановою апеляційного суду Запорізької області від 17 січня 2018 року, до закінчення касаційного провадження. Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про закриття касаційного провадження у справі, виконання цього судового рішення підлягає поновленню.

Керуючись пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, статтями 19, 260, 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі № 310/1137/17-ц за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області

від 11 серпня 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 17 січня 2018 року, закрити.

Поновити виконання рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 серпня 2017 року, залишеного без змін постановою апеляційного суду Запорізької області від 17 січня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

В. П. Курило
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати