Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.08.2020 року у справі №342/492/19
Ухвала ВП ВС від 17.06.2021 року у справі №342/492/19

Ухвала

17 травня 2021 року

м. Київ

справа № 342/492/19

провадження № 61-2069ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 17 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, управління Державної казначейської служби України в Городенківському районі Івано-Франківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, прокуратури і суду,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку

ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 17 січня 2020 року у вказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2021 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: необхідно було вказати в описовій та прохальній частинах судові рішення, що оскаржуються з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції згідно статті 409 ЦПК України, зазначити підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України та вказати у касаційній скарзі адресу місцезнаходження відповідача у справі - Державної казначейської служби України.

У поданому уточненні до касаційної скарги заявник вказала адресу місцезнаходження відповідача у справі - Державної казначейської служби України.

Разом з цим, заявник звертає увагу суду на порушення судами норм матеріального і процесуального права, проте не зазначає підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1,2,3 частини другої

статті 389 ЦПК України, які були роз'яснені заявнику в ухвалі Верховного Суду від 22 лютого 2021 року про залишення касаційної скарги без руху.

У порушення вимог пунктів 4 частини 2 статті 392 ЦПК України

ОСОБА_1 чітко не зазначила судові рішення, що оскаржуються, натомість заявник повторно просить скасувати рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 17 січня 2020 року, яке було неодноразово предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області

від 17 січня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 до боржника: Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області управління державної казначейської служби України у Городенківському районі, Державної казначейської служби України про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянці ОСОБА_1 інваліду

2 групи незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність прокуратури і суду відмовлено.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 24 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області

від 17 січня 2020 року залишено без змін.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області

від 17 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, управління Державної казначейської служби України в Городенківському районі Івано-Франківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, прокуратури і суду відмовлено.

З урахуванням викладеного, з поданих документів вбачається, що заявник не уточнила вимоги касаційної скарги, зокрема, не вказала оскаржувані судові рішення, постановлені у цій справі, зазначила лише рішення суду першої інстанції, яке було переглянуте судом апеляційної інстанції, та була винесена постанова про залишення його без змін. Таким чином, недоліки, вказані в ухвалі суду касаційної інстанції від 22 лютого 2021 року, не усунуті, оскільки ОСОБА_1 не зазначила у прохальній частині касаційної скарги клопотання щодо ухвалених у цій справі судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції передбачені статтею 409 ЦПК України, який за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;

6) у передбачених статтею 409 ЦПК України випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;

7) у передбачених статтею 409 ЦПК України випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Інших заяв станом на 17 травня 2021 року від ОСОБА_1 не надходило.

Відповідно до частини 3 статті 185, частини 2 статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Враховуючи, що заявник не уточнила вимоги касаційної скарги, зокрема, не зазначила у прохальній частині касаційної скарги клопотання щодо судових рішень з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, передбачені статтею 409 ЦПК України, та не зазначила підстави касаційного оскарження, визначені процесуальним законом, отже вимоги ухвали Верховного Суду

від 22 лютого 2021 року не виконані, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження та є підставою для визнання касаційної скарги неподаною і повернення її заявникові.

Відповідно до вимог частини 6 статті 393 ЦПК України про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню

з нею, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення касаційної скарги.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 17 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, управління Державної казначейської служби України в Городенківському районі Івано-Франківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, прокуратури і суду вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ф. Хопта