Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.02.2020 року у справі №733/1962/16

Ухвала

16 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 733/1962/16

провадження № 61-13004ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М.

Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду від

23 травня 2018 року, ухвали Верховного Суду від 20 березня 2020 року, від

29 березня 2021 року, від 11 травня 2021 року, від 30 червня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до державної акціонерної компанії "Хліб України" про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом, у якому просив стягнути

з державної акціонерної компанії "Хліб України" середній заробіток за період затримки виконання рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 03 лютого 2006 року з 05 червня 2006 року до 01 грудня 2016 року в розмірі 158 056,92
грн.

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 07 лютого

2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд Чернігівської області ухвалою від 30 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 07 лютого 2017 року визнав неподаною та повернув заявнику.

Постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від

30 березня 2017 року залишено без змін.

30 листопада 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Верховного Суду від 23 травня

2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду від 23 травня 2018 року.

06 березня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку повторно подав касаційну скаргу на постанову Верховного Суду від 23 травня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду від 23 травня 2018 року.

18 березня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав касаційну скаргу на постанову Верховного Суду від 23 травня 2018 року та ухвалу Верховного Суду від 20 березня 2020 року у вищевказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду від 23 травня 2018 року та ухвалу Верховного Суду від 20 березня 2020 року.

22 квітня 2021 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на постанову Верховного Суду від 23 травня 2018 року, ухвалу Верховного Суду

від 20 березня 2020 року та ухвалу Верховного Суду від 29 березня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2021 року у відкритті касаційного провадження на постанову Верховного Суду від 23 травня 2018 року, ухвалу Верховного Суду від 20 березня 2020 року та ухвалу Верховного Суду

від 29 березня 2021 року відмовлено.

09 червня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Верховного Суду від 23 травня 2018 року, ухвали Верховного Суду від 20 березня 2020 року, від 29 березня 2021 року,

від 11 травня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року у відкритті касаційного провадження на постанову Верховного Суду від 23 травня 2018 року, ухвали Верховного Суду від 20 березня 2020 року, від 29 березня 2021 року,

від 11 травня 2021 року відмовлено.

29 липня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Верховного Суду від 23 травня 2018 року, ухвали Верховного Суду від 20 березня 2020 року, від 29 березня 2021 року,

від 11 травня 2021 року, від 30 червня 2021 року.

У відкритті касаційного провадження в частині оскарження постанови Верховного Суду від 23 травня 2018 року, ухвали Верховного Суду від 20 березня 2020 року,

від 29 березня 2021 року, від 11 травня 2021 року слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє

у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Ураховуючи, що ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду від 23 травня 2018 року, ухвалу Верховного Суду від 20 березня 2020 року, від 29 березня 2021 року, від 11 травня 2021 року відмовлено, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою поданою ОСОБА_1 на вказані судові рішення слід відмовити.

Щодо оскарження ухвали Верховного Суду від 30 червня 2021 року слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції

у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з частиною 1 статті 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає

у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову

у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову

в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу

в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Ураховуючи, що до Верховного Суду подано касаційну скаргу на ухвалу Верховного Суду, яка оскарженню не підлягає, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Верховний Суд повторно звертає увагу скаржника, що відповідно до частин 1 та 2 статей 44, 144 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. У частинах 3, 4 статті 44 ЦПКУкраїни передбачено, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені частинах 3, 4 статті 44 ЦПКУкраїни. Згідно з пунктом 2 частини

1 статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду від 23 травня 2018 року, ухвали Верховного Суду від 20 березня 2020 року, від 29 березня 2021 року, від 11 травня 2021 року, від 30 червня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до державної акціонерної компанії "Хліб України" про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

М. Ю. Тітов