Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.02.2021 року у справі №442/713/20

Ухвала

11 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 442/713/20

провадження № 61-1734ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу Дрогобицького управління Державної казначейської служби України Львівської області на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 березня 2020 року, постанову Львівського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року та додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Дрогобицького управління державної казначейської служби України Львівської області, Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Дрогобицького управління державної казначейської служби України Львівської області, Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції

у Львівській області, в якому просив стягнути з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку - 13 600 грн у рахунок відшкодування шкоди та судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги - 5 000 грн.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 04 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в сумі 13 600 грн.

Додатковою постановою Львівського апеляційного суду від 22 жовтня

2020 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Стягнуто з Державної казначейської служби України Львівської області

на користь ОСОБА_1 1 500 грн витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги.

27 січня 2021 року до Верховного Суду Дрогобицьке управління Державної казначейської служби України Львівської області подало касаційну скаргу,

в якій просить скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 березня 2020 року, постанову Львівського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року та додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що оскаржену постанову суду апеляційної інстанції було отримано ним 29 грудня 2020 року,

що підтверджується копією конверта Львівського апеляційного суду

та датою реєстрації вхідної кореспонденції.

Оскільки причина пропуску цього процесуального строку є поважною,

строк на касаційне оскарження на підставі частини другої

статті 390 Цивільного процесуального кодексуУкраїни підлягає поновленню.

Відповідно до частини 3 статті3 ЦПК України провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі,

що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як "суду права", процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності цивільних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах

про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою,

яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову у цій справі становить 13 600 грн, тобто суму, яка станом

на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму

для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн).

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних.

Дрогобицьке управління Державної казначейської служби України Львівської області зазначає, що у касаційній скарзі порушено питання

права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у сфері застосування Закону України

"Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Оцінюючи доводи касаційної скарги, врахувавши ціну позову, характер правовідносин учасників справи, встановлений судами факт протиправного стягнення з позивача на користь держави коштів, які підлягають поверненню, Верховний Суд з таким твердженням заявника не погоджується і вважає його безпідставним.

Сама лише незгода особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями не може свідчити про те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки Дрогобицьке управління Державної казначейської служби України Львівської області подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами 6 , 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, частиною 1 , пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання Дрогобицького управління Державної казначейської служби України Львівської області про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 04 березня 2020 року, постанови Львівського апеляційного суду

від 08 жовтня 2020 року та додаткової постанови Львівського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року задовольнити.

Поновити Дрогобицькому управлінню Державної казначейської служби України Львівської області строк на касаційне оскарження рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 березня

2020 року, постанови Львівського апеляційного суду від 08 жовтня

2020 року та додаткової постанови Львівського апеляційного суду

від 22 жовтня 2020 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дрогобицького управління Державної казначейської служби України Львівської області

на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 04 березня 2020 року, постанову Львівського апеляційного суду

від 08 жовтня 2020 року та додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Дрогобицького управління державної казначейської служби України Львівської області, Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про відшкодування шкоди - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити Дрогобицькому управлінню Державної казначейської служби України Львівської області.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович