Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.06.2021 року у справі №947/4391/20

Ухвала

05 липня 2021 року

м. Київ

справа № 947/4391/20

провадження № 61-9205ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Одеси від 15 жовтня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 31 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба", третя особа - ОСОБА_1, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба", третя особа - ОСОБА_1, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" від 07 лютого 2020 року № 84-к про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника служби зв'язку Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба";

- поновити ОСОБА_2 на посаді начальника служби зв'язку казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба";

- стягнути з Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" на користь ОСОБА_2 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08 лютого 2020 року до дати винесення рішення у справі.

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 15 жовтня 2020 року (у складі судді Коваленко О. Б. ) у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 31 березня 2021 року

(у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Сегеди С. М., Цюри Т. В. ) рішення Київського районного суду міста Одеси від 15 жовтня 2020 року залишено без змін.

31 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду

з касаційною скаргою на рішення Київського районного суду міста Одеси від 15 жовтня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду

від 31 березня 2021 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2021 року визнано наведені в клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне скарження підстави неповажними. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовлено. Касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для виконання вимог ухвали для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропоновано заявнику надати відповідні докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції; визначити ціну позову та надати документ про сплату судового збору, оскільки касаційний суд був позбавлений можливості вирішити питання про відкриття касаційного провадження у справі, у зв'язку з неможливістю встановити, чи відноситься справа до категорії малозначних в силу вимог закону. Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

У червні 2021 року на виконання вимог ухвали суду від 07 червня 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли матеріли на усунення недоліків, серед яких клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та клопотання щодо судового збору із зазначенням ціни позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року

у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала,

що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень

res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 03 березня 2020 року справу № 947/4391/20 визнано малозначною та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини 4 статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин.

Для цілей Частиною 1 статті 274 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову в даній справі є вимоги визнання незаконним та скасування наказу про звільнення; поновлення на роботі; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При цьому позовна вимога про відшкодування суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу є майновою вимогою.

Як вбачається з матеріалів на усунення недоліків, надісланих на виконання вимог ухвали суду від 07 червня 2021 року, ОСОБА_1 вказала, що у заяві про долучення розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу від 29 березня 2021 року (із зазначенням аркуша справи), позивачем (ОСОБА_2) вказано розмір середньоденної заробітної плати у період вимушеного прогулу з 08 лютого по 30 квітня 2020 року

(57 робочих днів) у сумі 71 189,32 грн, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі "Зубац проти Хорватії", заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Отже, справа є незначної складності, тому є малозначною відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну та предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Зазначення у постанові Одеського апеляційного суду від 31 березня

2021 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Київського районного суду міста Одеси від 15 жовтня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 31 березня 2021 року, а також клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру або відстрочення його сплати.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 274, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Одеси

від 15 жовтня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду

від 31 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба",

третя особа - ОСОБА_1, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук