Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.11.2020 року у справі №295/13540/19

Ухвала

09 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 295/13540/19

провадження № 61-15299ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 13 травня 2020 року у складі судді Лєдньова Д. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Талько О. Б., Коломієць О. С., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні квартирою,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_1, діючи у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні квартирою.

Позов мотивував тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Богунської районної ради народних депутатів м. Житомира від 21 травня 1980 року № 204 його батькові ОСОБА_6 виданий ордер на квартиру розташовану за адресою:

АДРЕСА_1). На даний час у квартирі зареєстровані та проживають відповідач ОСОБА_2, він із двома малолітніми дітьми, а також брат ОСОБА_3.

Квартира належить до державного житлового фонду та складається із двох суміжних кімнат площею 14,1 кв. м та 17,5 кв. м. ОСОБА_2 створює для нього та його дітей неможливі умови для спокійного проживання, зокрема, вона не дозволяє вільно користуватися квартирою йому та дітям. ОСОБА_3, який є братом позивача, на суперечки не реагує, з матір'ю не конфліктує та не заперечує, щоб у квартирі проживав позивач із дітьми.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 створює йому та дітям перешкоди у користуванні зазначеною квартирою, позивач просив усунути перешкоди йому та його неповнолітнім дітям ОСОБА_7, у користуванні квартирою АДРЕСА_1, шляхом зняття замка з дверей у кімнату площею 14,1 кв. м та надання місця для встановлення у кімнатах ліжка та письмового столу для дітей.

Короткий зміст ухвалених судових рішень

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 13 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом зняття замка з дверей у кімнаті площею 14,1 кв. м. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У жовтні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій він просив рішення Богунського районного суду м. Житомира від 13 травня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 вересня

2020 року, в частині відмови у задоволенні позовних вимог, скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Предметом спору в даній справі є вимоги усунення перешкод у користуванні квартирою.

Зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не належить до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Ураховуючи зазначене, справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Верховний Суд врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі "Azyukovska v. Ukraine" (рішення від 09 жовтня 2018 року "Азюковська проти України").

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обгрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 13 травня

2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 вересня

2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні квартирою, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик І. Ю. Гулейков О. В. Ступак