Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.07.2019 року у справі №295/9126/19

Ухвала

Іменем України

04 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 295/9126/19

провадження № 61-17631ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Житомирського апеляційного суду про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача 100 000 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті порушень з боку Житомирського апеляційного суду під час розгляду апеляційної скарги від 16 травня 2019 року, що призвели до погіршення її життєвих зв'язків та вимагали додаткових зусиль для організації її життя.

Позовна заява обґрунтована тим, що нею подано апеляційну скаргу в справі № 295/16269/18 на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 06 травня 2019 року про відшкодування шкоди, заподіяної Верховним Судом за порушення її конституційних прав та законних інтересів. Під час ознайомлення з постановою від 05 червня 2019 року Житомирського апеляційного суду в цій же справі, встановлено недостатньо правову урегульованість розгляду її апеляційної скарги, яке потягло на ухвалення незаконної постанови, оскільки остання ухвалена з численними порушеннями норм процесуального права. Підставою звернення ОСОБА_4 з позовними вимогами до суду є оскарження виключно процесуальних дій суду, пов'язаних з розглядом справи позивача в апеляційному суді.

Богунський районний суд міста Житомира ухвалою від 21 червня 2019 року відмовив у відкритті провадження у справі.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_4 оскаржила її в апеляційному порядку.

Житомирський апеляційний суд ухвалою від 12 липня 2019 року справу передав Голові Житомирського апеляційного суду для вирішення питання про направлення вказаної справи до Верховного Суду для визначення підсудності.

Розпорядженням в. о. Голови Житомирського апеляційного суду Борисюк Р. М. вказану справу передано до Верховного Суду для визначення підсудності, оскільки відповідачем у справі є Житомирський апеляційний суд.

Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2019 року визначено підсудність за Київським апеляційним судом.

Київський апеляційний суд постановою від 10 вересня 2019 року ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 21 червня 2019 року залишив без змін.

27 вересня 2019 року ОСОБА_4 подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що в оскаржуваній постанові апеляційного суду складено завідомо неправдиві висновки та не роз'яснено їй до юрисдикції якого суду віднесено вказану позовну заяву.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження у справі виходив з того, що розгляд судом позовних вимог, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій судді (суду), пов'язаних із розглядом конкретної справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання), нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено.

Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

Позовні вимоги про визнання незаконними пов'язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), а також вимоги про зобов'язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства.

У разі надходження позовної заяви з вимогами про визнання незаконними пов'язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), про зобов'язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій або про відшкодування завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду (судді) шкоди з підстав, не передбачених статтею 1176 ЦК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (пункт 1 частини 1 статті 186 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року; пункт 1 частини 1 статті 170 КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

Такий висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги до Житомирського апеляційного суду про відшкодування моральної шкоди не підлягають розгляду за правилами будь-якого судочинства, у зв'язку з чим наявні підстави для залишення без змін ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.

Відповідно до частини 5 статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Житомирського апеляційного суду про відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило