Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.10.2020 року у справі №309/1033/19

Ухвала

01 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 309/1033/19

провадження № 61-15034ск20

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Хустської районної державної адміністрації, про скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2020 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв'язку

до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року у вищевказаній справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями

від 15 жовтня 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 26 листопада 2020 року, але який

не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме - заявнику слід було надати уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити конкретну обов'язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга

з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи,

і встановлено строк для виправлення вказаних недоліків десять днів з дня вручення цієї ухвали, та роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення,

за ідентифікатором поштового відділення 0306305507158 ОСОБА_1 отримала вказану ухвалу 03 листопада 2020 року.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду ОСОБА_1 12 листопада 2020 року надіслала засобами поштового зв'язку уточнену касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року

і направити справу на новий розгляд за встановленою підсудністю, посилаючись

на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи,

а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Пунктом 5 частини 2 статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) Пунктом 5 частини 2 статті 392 ЦПК України підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі Пунктом 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права

у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі Пунктом 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України дозволяє зробити висновок, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини 1 статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково вказуватися у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

В уточненій касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не наводить передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження судових рішень. Виключно посилання

у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків, визначених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України,

не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції

з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги.

З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ,

від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до положень частини 2 статті 393 ЦПК України та статті 185 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статті 185 ЦПК України і заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Отже, у відведений судом строк та станом на 01 грудня 2020 року вимоги ухвали заявниками не виконано, недоліки касаційної скарги не усунуті, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, а тому наявні підстави для її повернення заявникам.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для

її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних осіб

та фізичних осіб-підприємців Хустської районної державної адміністрації, про скасування державної реєстрації права власності, повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Бурлаков