Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.09.2019 року у справі №128/2421/17

Ухвала

Іменем України

30 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 128/2421/17

провадження № 61-15504ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 30 травня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 17 липня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільно нажитого майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом.

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 02 жовтня 2017 року відкрив провадження у справі, надав відповідачу строк до 13 листопада 2017 року подати письмові заперечення проти позову.

30 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту, що земельна ділянка та житловий будинок не є спільною сумісною власністю подружжя.

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 30 травня 2019 року у задоволенні клопотання щодо прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 відмовив.

Не погоджуючись з ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 30 травня 2019 року ОСОБА_1 оскаржив її до апеляційного суду.

Вінницький апеляційний суд постановою від 17 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 30 травня 2019 року залишив без змін.

12 серпня 2019 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 30 травня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 17 липня 2019 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено його конституційне право у доступі до правосуддя, оскільки суди попередніх інстанцій обмежили його право на подання зустрічного позову та не врахували, що жодного судового засідання в справі по суті не було проведено, а отже строк на пред'явлення зустрічного позову він не пропустив. Також, апеляційний суд помилково прийшов до висновку про розгляд справи без повідомлення заявника, розглянув справу за його відсутності як учасника справи, належним чином не повідомив його про дату, час і місце судового засідання, у зв'язку з чим порушив вимоги частини 1 статті 369 та пункту 5 частини 1 статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

За змістом частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) (пункт 6 частини 1 статті 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо частини 13 статті 7 ЦПК України не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у пунктом 3 частини 2 статті 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені пунктом 3 частини 2 статті 49 ЦПК України.

Частиною 1 статті 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Судами встановлено, що ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 02 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі і призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 14.15 год 13 листопада 2017 року. Відповідачу ОСОБА_1 направлено копію позовної заяви із додатками і запропоновано йому до 13 листопада 2017 року подати письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 подав до суду 30 травня 2019 року, тобто з пропуском строку на подання зустрічного позову, встановленого частиною 1 статті 193 ЦПК України

Відповідно до частини 3 статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини 3 статті 194 ЦПК України, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Вказаною нормою права визначено обов'язок суду першої інстанції повернути зустрічну позовну заяву заявникові, у випадку, якщо остання подана з порушенням процесуального строку на її подання.

При пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК Україниодавцем в указаній нормі права не передбачено право суду поновлювати (продовжувати) пропущений строк на звернення до суду із зустрічною позовною заявою.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність підстав приймати зустрічний позов ОСОБА_1 з причин пропуску строку, визначеного цивільним процесуальним законодавством, для подання зустрічного позову.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Аргументи касаційної скарги про те, що апеляційний суд помилково прийшов до висновку про розгляд справи без повідомлення ОСОБА_1, розглянув справу за його відсутності як учасника справи, належним чином не повідомив його про дату, час і місце судового засідання не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду щодо повернення зустрічного позову розглядаються апеляційним судом без повідомлення учасників справи. Рішення про розгляд справи у судовому засіданні відповідно до частини 3 статті 369 ЦПК України суд апеляційної інстанції не приймав.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, правильне застосовування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.

Відповідно до частини 5 статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 30 травня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 17 липня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільно нажитого майна подружжя.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило