Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.02.2020 року у справі №303/2016/19
Ухвала КЦС ВП від 02.02.2020 року у справі №303/2016/19

Ухвала

Іменем України

21 січня 2020 року

м. Київ

справа № 303/2016/19

провадження № 61-581ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 вересня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1556 про поновлення на квартирний облік,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовомдо Військової частини А1556 про поновлення на квартирний облік.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Cуд першої інстанцій, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи позивач повторно не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки.

03 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 вересня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права.

Заявник у касаційній скарзі посилається на те, що він не з'явився в судові засідання за станом здоров'я, оскільки перебував на стаціонарному лікуванні у Волинській обласній клінічній лікарні. Про дану обставину він повідомляв суд листом, однак підтвердження цьому у нього немає, оскільки відправлення не було рекомендованим, а простим. Вважає, що судами неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною 5 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Під повторністю неявки в судове засідання в цивільному процесі слід розуміти другу неявку підряд (поспіль) належно повідомленого позивача.

З наведеного слідує, що право суду залишити заяву без розгляду виникає за наявності дворазового належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, двократної, послідовної неявки позивача безпосередньо в судове засідання та відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що провадження у даній справі відкрито ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 травня 2019 року. Ухвалою цього суду від 10 червня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 08 серпня 2019 року. Копію вказаної ухвали направлено сторонам, позивачем її отримано 18 червня 2019 року. У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання 08 серпня 2019 року розгляд справи відкладено на 04 вересня 2019 року. Судова повістка отримана ОСОБА_1 13 серпня 2019 року.

Таким чином, про час та місце судових засідань, призначених на 08 серпня 2019 року та на 04 вересня 2019 року, ОСОБА_1 було повідомлено належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Будь-яких повідомлень позивача про неможливість з'явитись в судове засідання матеріали справи не містять.

У відповідності до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Оскільки належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи позивач двократно, послідовно в судові засідання не з'явився, про розгляд справи за його відсутності не заявив та про причини неявки не повідомив, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Доводи ОСОБА_1 про його перебування на стаціонарному лікуванні є безпідставними, оскільки, як встановлено судами, жодної заяви з повідомленням про вказану обставину у матеріалах справи немає.

Твердження заявника про те, що він подавав до суду заяву простим поштовим відправленням, є таким, що не підтверджене належними доказами.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно, тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вбачається.

За правилами частини 2 статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК Українисуд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника з їх змістом.

Керуючись пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 вересня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1556 про поновлення на квартирний облік.

Копію ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В. О. Кузнєцов

В. М. Ігнатенко

В. А. Стрільчук