Історія справи

Ухвала ККС ВП від 31.08.2020 року у справі №522/3266/20

Ухвала

Іменем України

31 серпня 2020 року

м. Київ

провадження № 51-4020 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Білик Н. В.,

суддів Кравченка С. І., Ємця О. П.,

розглянув касаційну скаргу захисника Яковенка О. В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 27 липня 2020 року.

Суть питання та встановлені судом обставини

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2020 року продовжено ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 липня 2020 року апеляційну скаргу захисника Яковенка О. В. залишено без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін.

Захисник подав касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду, в якій вказує на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції, просить її скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Крім цього вказує на необхідність передати кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на необхідність формування єдиної судової практики щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час дії карантину.

Мотиви суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, долучену до неї копію судового рішення, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України обов'язковим для перегляду судових рішень є апеляційний порядок, тоді як право особи на касаційне оскарження судового рішення забезпечується у випадках, визначених законом.

Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 2б-рп/2009).

Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, зазначено в частинах 1 і 2 статті 424 КПК України. Це стосується вироків та ухвал про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, судових рішень суду апеляційної інстанції, постановлених щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції, а також ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвал суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених КПК України.

Таким чином, право на доступ до Верховного Суду не є абсолютним і підлягає дозволеним обмеженням, зокрема, щодо кола судових рішень, які можуть бути переглянуті у касаційному порядку. Такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, переслідують легітимну мету - ефективний розгляд касаційним судом лише справ відповідного рівня значущості, а також обґрунтовані пропорційністю між застосованими засобами та поставленою метою. Так, предметом касаційного розгляду у кримінальному аспекті переважно виступає дотримання судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального закону при вирішенні питань, пов'язаних з притягненням особи до кримінальної відповідальності, та призначенні покарання, а також забезпечення права на апеляційний перегляд судових рішень у кримінальному провадженні.

Обмеження права на касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції, крім тих, які перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, визначено законодавцем і прямо передбачене процесуальним законом. Таке обмеження відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.

З касаційної скарги та долучених до неї копій судових рішень вбачається, що захисник оскаржує ухвалу Одеського апеляційного суду від 27 липня 2020 року, якою ухвалу суду першої інстанції про продовження ОСОБА_1 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було залишено без змін.

В оскаржуваній ухвалі не з'ясовувались питання щодо факту вчинення злочину, наявності достатньої сукупності доказів, кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого тощо, які мають з'ясовуватись під час розгляду кримінального провадження по суті.

Провадження, внесене до ЄРДР за № 12019160500006898 від 31 грудня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, перебуває на розгляді у суді першої інстанції, ухвала щодо запобіжного заходу не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.

Розглядаючи питання про відмову у відкритті касаційного провадження, колегія суддів враховує, що скаржником у касаційній скарзі заявлено клопотання про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до висновків викладених в ухвалі Великої Палати Верховного Суду №13-22зн18, процесуальні норми, якими визначено підстави та порядок передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначені статтями 434-1, 434-2 КПК України Глави 32 "Провадження в суді касаційної інстанції" статтями 434-1, 434-2 КПК України.

Зі змісту наведених статей вбачається, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду передається кримінальне провадження, яке розглядається в касаційному порядку.

Відповідно до положень Глави 32 КПК України (статті 428,430,434) касаційний розгляд здійснюється судом касаційної інстанції лише після відкриття касаційного провадження.

Правилами статей 434-1, 434-2 Глави 32 КПК України врегульовано процесуальну діяльність суду вже після відкриття касаційного провадження, яке за змістом статті 428 КПК України відноситься до повноважень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Таким чином, відповідно до положень КПК України, питання про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, як це передбачено правилами статей 434-1, 434-2 КПК України, вирішується лише після відкриття касаційного провадження

З урахуванням зазначеного, у зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, підстави для передачі провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду відсутні.

Згідно статей 434-1, 434-2 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала апеляційного суду не може бути предметом перегляду суду касаційної інстанції відповідно до ч.2 ст. 424 КПК України, а тому у відкритті касаційного провадження відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

З цих підстав Суд постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника Яковенка О. В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 27 липня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Н. В. Білик С. І. Кравченко О. П. Ємець