Історія справи

Ухвала ККС ВП від 20.05.2020 року у справі №409/2436/17

Ухвала

13 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 409/2436/17

провадження № 51-2371ск20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Кишакевича Л. Ю.,

суддів Ємця О. П., Щепоткіної В. В.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на судові рішення постановлені

щодо нього,

встановив:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з касаційною скаргою на судові рішення постановлені щодо нього.

Ухвалою Касаційного кримінального суду від 26 червня 2020 року касаційну скаргу засудженого було залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 427 КПК та надано п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків.

У вищезазначеному рішенні суду касаційної інстанції засудженому ОСОБА_1 було вказано про необхідність чітко зазначити судові рішення, що ним оскаржуються та додати їх копії до касаційної скарги. Крім того, засудженому потрібно було обґрунтувати у чому полягає істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що тягнуло б за собою скасування чи зміну судових рішень, а також викласти вимоги до суду касаційної інстанції з урахуванням положень ст. 436 КПК.

У межах наданого строку для усунення недоліків касаційної скарги та на виконання ухвали касаційного суду, засуджений ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, перевіривши зміст якої, Касаційний кримінальний суд установив, що зазначені в вищезазначеній ухвалі від 26 червня 2020 року недоліки касаційної скарги засуджений не усунув.

Зокрема, у новій касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 так чітко і не зазначив, які саме судові рішення ним оскаржуються, що не відповідає положенням п. 3 ч. 1 ст. 427 КПК та позбавляє суд касаційної інстанції встановити дійсний предмет касаційного розгляду.

Також, засуджений ОСОБА_1 у повторно поданій касаційній скарзі, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, відповідного обґрунтування зазначеним доводам так і не навів та не вказав на такі порушення, які, з огляду на положення ст. 412 КПК, тягнули б за собою скасування або зміну судових рішень.

Крім того, у поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 повторно не міститься чітких вимог,

які б узгоджувались з повноваженнями Кримінального касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги, визначені ст. 436 КПК.

Поміж іншим, всупереч ч. 5 ст. 427 КПК засуджений до касаційної скарги так

і не долучив копії судових рішень, що ним оскаржуються.

Оскільки суд касаційної інстанції переглядає судові рішення згідно ст. 433 КПК у межах касаційної скарги, відсутність чітких вимог касаційної скарги та їх правового обґрунтування перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа

не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху в установлений строк.

Враховуючи викладене, з урахуванням вимог п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, зважаючи

на те, що засуджений недоліків касаційної скарги не усунув, суд приходить

до висновку, що касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу на судові рішення постановлені щодо ОСОБА_1 разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути засудженому ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Л. Ю. Кишакевич О. П. Ємець В. В. ЩепоткінаСудді: