Історія справи

Ухвала КГС ВП від 10.01.2021 року у справі №916/1613/20
Постанова КГС ВП від 09.02.2022 року у справі №916/1613/20

УХВАЛА

22 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 916/1613/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В. Г. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І. С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги в новій редакції Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 (головуючий суддя Таран С. В., судді Аленін О. Ю., Мишкіна М. А.) та ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.06.2020 (суддя Щавинська Ю. М. ) про забезпечення позову у справі № 916/1613/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНССЕРВІСБУД", 2) Приватного нотаріуса Дишлевої Тетяни Володимирівни, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСАГІС",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Приватного акціонерного товариства "АНТАРКТИКА", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський рибний порт"

про визнання незаконними та скасування рішень приватного нотаріуса, визнання недійсним та скасування правочину, визнання недійсним рішення учасника,

ВСТАНОВИВ:

07.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" надіслало безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.06.2020 у справі № 916/1613/20.

Ухвалою Верховного Суду від 06.01.2021 залишено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" у справі № 916/1613/20 без руху з підстав: що у касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустилися, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій і яким чином це вплинуло на прийняття оскаржених судових рішень у даній справі. При цьому, суд зазначив, що зміст касаційної скарги не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не зазначено відповідної підстави при касаційному оскарженні судового рішення, зазначеного у пункті 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв'язку із посиланням на частину 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України; до матеріалів касаційної скарги не додано документу на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги; до матеріалів касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії іншим учасникам справи.

Вказаною ухвалою суду надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги та надання до суду касаційної скарги в новій редакції з доказами надіслання її копії з додатками іншим учасникам справи та документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Копію ухвали суду від 06.01.2021 отримано скаржником - 19.01.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

25.01.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" надіслало на адресу Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано касаційну скаргу в новій редакції, платіжне доручення № 43 від 18.01.2020 про сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн та фіскальні чеки органу поштового зв'язку про надіслання матеріалів усунених недоліків іншим учасникам справи.

25.01.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" надіслало на адресу Верховного Суду заяву про приєднання до матеріалів справи доказів, до якої скаржником додано описи вкладення у цінний лист про направлення копій матеріалів усунених недоліків разом з касаційною скаргою в новій редакції іншим учасникам справи.

Згідно з інформацією у виписці про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, кошти у сумі 2270 грн 00 коп., сплачені відповідно до платіжного доручення № 43 від 18.01.2020 - зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.

У поданій касаційній скарзі в новій редакції скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права та вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім цього, 04.02.2021 та 08.02.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження, які за формою, змістом, та вимогами, що викладені в їх прохальних частинах, є ідентичними. Вказані заперечення мотивовані, зокрема, тим, що наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки Верховний Суд вже викладав висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув ухвалу відповідно до таких висновків, а правильне застосування норми права (ст. 137 ГПК України), на думку позивача є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Крім того, позивач у вказаних запереченнях вказує на те, що наявні підстави вважати касаційну скаргу неподаною та повернути її без розгляду, з огляду на не усунення скаржником наведених в ухвалі Верховного Суду від 06.01.2021 недоліків щодо направлення копії касаційної скарги з додатками іншим учасникам справи у встановлених судом строк.

Розглянувши подані заперечення від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛЬМІРА КАПІТАЛ" проти відкриття касаційного провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку, що доводи викладенні позивачем при перевірці касаційної скарги в новій редакції на наявність підстав для застосування положень статті 292 та пункту 5 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження. При цьому, суд зазначає, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги в частині надіслання копій матеріалів усунених недоліків разом з касаційною скаргою в новій редакції іншим учасникам справи.

Перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" в новій редакції на відповідність вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає поверненню, з огляду на таке.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Оскаржувана постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від
18.11.2020, яка ухвалена за результатами перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Одеської області від 09.06.2020 про забезпечення позову у справі № 916/1613/20 (п. 3 ч. 1 ст. 255 ГПК України), належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу (п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України).

Водночас, зазначена скаржником в касаційній скарзі в новій редакції підстава касаційного оскарження судового рішення, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) належить до переліку судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 922/3189/18.

Таким чином, касаційна скарга в новій редакції не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не зазначено відповідної підстави при касаційному оскарженні судового рішення, зазначеного у пункті 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв'язку із посиланням на пункті 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, перевіркою щодо змісту касаційної скарги в новій редакції на відповідність вимог Господарського процесуального кодексу України, Верховним Судом встановлено, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги щодо визначення передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави у спосіб, встановлений статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНССЕРВІСБУД" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.06.2020 у справі № 916/1613/20 не приймати до розгляду і повернути.

2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з копією касаційної скарги та доданими до скарги матеріалами, в тому числі платіжне доручення № 43 від
18.01.2020 на суму 2270,00 грн, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В. Г.

Судді Берднік І. С.

Міщенко І. С.