Історія справи

Ухвала КГС ВП від 12.03.2019 року у справі №910/6439/18

УХВАЛА

05 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/6439/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В. Г. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І. С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Орізон" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 (головуючий суддя Буравльов С. І., судді Калатай Н. Ф., Мартюк А. І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 (суддя Баранов Д. О.) у справі № 910/6439/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Орізон"

до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"

про визнання недійсним договору іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

22.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Орізон" через Північний апеляційний господарський суд подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі № 910/6439/18.

Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орізон" у справі № 910/6439/18 залишено без руху з підстав, що наведені в клопотанні обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження колегія суддів визнала неповажними, оскільки скаржником не обґрунтовано неможливість подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня вручення йому копії оскаржуваної постанови, за яких скаржник у відповідності до частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України мав право на таке поновлення, а підстави для поновлення строку, які підпадають у розумінні приписів частини 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України скаржником у поданому клопотанні не наведено. Щодо іншого недоліку касаційної скарги, суд зазначив про відсутність інформації щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за доданою до касаційної скарги квитанцією № ПН119 від 19.02.2019 на суму 3 524,00 грн, що також є підставою для залишення скарги судом без руху (ч. 10 ст.174 ГПК України).

Вказаною ухвалою надано скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, а саме для можливості надання суду касаційної інстанції належних доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з доказами неможливості звернутися з касаційною скаргою в межах строку встановленого процесуальним законодавством.

Ухвала суду від 11.03.2019 отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Орізон" - 16.03.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

21.03.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Орізон" надіслано до Верховного Суду заяву на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 11.03.2019 у справі № 910/6439/18.

У вказаній заяві скаржник обґрунтовує неможливість подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня вручення йому копії оскаржуваної постанови та зазначає, що у зв'язку із веденням кількох пов'язаних справ із генеральним договором про надання кредитних послуг № BL742, укладеним між банком та товариством, враховуючи ступінь складності справи та пріоритетом даної справи відбувалася технічна помилка в документообігу скаржника, що і призвела до втрати чотирьох денного терміну на подачу касаційної скарги, та просить суд вважати дані обставини поважними, оскільки втрата часу не була занадто тривалою, та має похибку в чотири дні від процесуального строку.

Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, судом не приймаються посилання скаржника на поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження через технічну помилку в документообігу та веденням кількох пов'язаних справ, які мають складність для скаржника, оскільки відповідні обставини стосуються виключно питань внутрішньої діяльності скаржника і не свідчать про існування об'єктивно непереборних обставин, які унеможливлювали б своєчасне подання касаційної скарги в межах двадцятиденного строку, протягом якого скаржник має право на поновлення строку відповідно до частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Також, судом вже було зазначено в ухвалі Верховного Суду від 11.03.2019, що посилання скаржника на те, що неявка уповноваженого представника в судове засідання, в якому було оголошено вступну та резолютивну частину постанови не має відношення до неможливості подання касаційної скарги в межах строку встановленого процесуальним законом, за яким скаржник мав право на таке поновлення з дати отримання копії повного тексту оскарженої постанови, а тому посилання скаржника на вказані обставини не є обґрунтованим.

Отже, можливість своєчасного подання належно оформленої касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня отримання копії оскарженої постанови залежала виключно від волевиявлення самого заявника, тобто мала суб'єктивний характер.

Посилання скаржника на недовготривалу втрату часу для подання касаційної скарги не є обставиною поважності причин пропуску строку, оскільки в даному випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріпленого процесуального строку протягом якого скаржник має право на поновлення строку на оскарження.

При цьому, скаржником не надано жодних переконливих доказів, які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили подати касаційну скаргу протягом двадцяти днів з дня отримання копії повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Отже, в клопотанні про поновлення строку скаржником не наведено достатнього обґрунтування та належних доказів поважності причин пропуску, та не зазначено об'єктивних обставин непереборної сили, що стали причиною пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з чим, колегія суддів визнає зазначені в клопотанні підстави пропуску строку на подання касаційної скарги неповажними та відмовляє у задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Крім цього, скаржник в заяві про усунення недоліків касаційної скарги не зазначив про інший недолік касаційної скарги, який зазначений в ухвалі Верховного Суду від 11.03.2019, а саме щодо надання доказів (відомостей) зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

За змістом частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Станом на дату винесення даної ухвали, інформація щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за квитанцією квитанції № ПН119 від 19.02.2019 на суму 3524,00 грн в програмі "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" - відсутня. Скаржником вказаний недолік касаційної скарги не усунутий.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Орізон" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі № 910/6439/18 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними і скаржник не усунув недоліки касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 916/2878/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Орізон" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у вказаній справі.

2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, в тому числі оригінал квитанції № ПН119 від 19.02.2019 на суму 3524,00 грн, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В. Г.

Судді Берднік І. С.

Міщенко І. С.