Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.09.2020 року у справі №743/954/20

УХВАЛА

27 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 743/954/20

адміністративне провадження № К/9901/22505/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н. М.,

суддів - Жука А. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу представника громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 адвоката Чепурної Наталії Вікторівни на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року у справі №743/954/20 за позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області до громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 про продовження строку затримання,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть справи

Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області звернулося з адміністративним позовом, в якому просило продовжити строк затримання громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на шість місяців.

Ріпкинський районний суд Чернігівської області своїм рішенням від 20 липня 2020 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року, позов задовольнив:

- продовжив строк затримання громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 до 25 січня 2021 року включно.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що наслідком встановлення карантину є, зокрема, заборона перевезень авіаційним транспортом, встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2020 року №228 "Питання перевезень авіаційним транспортом", а тому наявні підстави, передбачені частиною 11 статті 289 КАС України, для продовження строку затримання громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1, оскільки станом на останній день строку для примусового видворення відповідача карантинні заходи діяли.

2 вересня 2020 року представник громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 адвокат Чепурна Наталія Вікторівна надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року у справі №743/954/20.

Верховний Суд ухвалою від 24 вересня 2020 року залишив касаційну скаргу без руху, встановивши скаржнику строк у десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною 11 статті 289 КАС України підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, і наданням її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи.

У встановлений судом строк скаржник недоліки касаційної скарги усунув, надіслав на адресу суду касаційну скаргу із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною 11 статті 289 КАС України підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань.

Проте, ознайомившись з доводами касаційної скарги, Верховний Суд вважає за потрібне відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми Кодексу обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, згідно рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 26 липня 2019 року громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 затримано з метою ідентифікації забезпечення примусового видворення та поміщено до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, до 25 січня 2020 року включно.

В подальшому, рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21 січня 2020 року продовжено строк затримання відповідача до 25 липня 2020 року.

Приймаючи до уваги, що особу відповідача ідентифіковано, однак через обставини, пов'язані з пандемією COVID-19, та розпорядженнями Кабінету Міністрів України №288 від 13 березня 2020 року, №287-р від 14 березня 2020 року, превентивні заходи із обмеженням/зупиненням авіасполучення на контрольно - пропускних пунктах, та у зв'язку із закриттям повітряного простору, видворити громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 за межі України не виявляється можливим через закриття кордонів з боку Республіки Грузії та постійним скасуванням авіарейсів, Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області звернулось до суду з позовом про продовження строку затримання відповідача в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на шість місяців.

З огляду на викладене, спірні правовідносини виникли щодо перебування іноземця на території України.

Скаржником не наведено обставин, які б свідчили про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, або про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення для відповідача, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння і застосування права для сторін спору.

Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Отже, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Разом з тим, Суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі пункту 3 (а) статті 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до пункту 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій.

Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 адвоката Чепурної Наталії Вікторівни на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року у справі №743/954/20 за позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області до громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 про продовження строку затримання.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

Н. М. Мартинюк

А. В. Жук

Ж. М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду