Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.03.2021 року у справі №500/856/20

УХВАЛА

25 березня 2021 року

м. Київ

справа № 500/856/20

адміністративне провадження № К/9901/9458/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, третя особа - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Козар Марія Михайлівна, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування акта, податкових повідомлень-рішень та вимоги,

УСТАНОВИЛ:

15.03.2021 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на вище зазначені судові рішення.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, у рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від
08.09.2020 також зазначено про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Загальна сума податкового боргу, визначеного позивачці згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями та вимогою, становить 50 681,95 грн., що менше 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Відтак, ця справа є справою незначної складності відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Довід про наявність виключної обставини, передбаченої підпунктом "а" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, заявлений ГУ ДПС без жодного обґрунтування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Суд першої інстанції не порушив норми частин 2 , 4 та пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.

Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддіЄ. А. Усенко М. М. Гімон М. Б. Гусак