Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.02.2018 року у справі №810/1810/17

УХВАЛА

27 лютого 2019 року

Київ

справа №810/1810/17

касаційне провадження №К/9901/5086/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Бившевої Л.І. (суддя-доповідач), Хохуляка В.В., Шипуліної Т.М., розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 09.10.2018, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 у задоволенні позову відмовив.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 810/1810/17 є вимоги про: визнання незаконним та скасування рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 11.10.2016 №6230/10/10-13-11-02-10; зобов'язання Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області прийняти подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за податковий період календарний місяць вересень 2016 року, з включенням відомостей з них до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних ДФС України.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності неприйняття відповідачем копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2016 року.

У касаційній скарзі міститься застереження щодо застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, утім наведені у касаційній скарзі скаржником доводи та аналіз судових рішень у справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для учасника справи, який подав касаційну скаргу, оскільки суди дали оцінку доводів сторін; інших підстав, які б спростували віднесення цієї справи до категорії малозначності, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019.

Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна