Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.11.2019 року у справі №826/4558/16
Ухвала КАС ВП від 27.11.2019 року у справі №826/4558/16

УХВАЛА

25 листопада 2019 року

Київ

справа №826/4558/16

адміністративне провадження №К/9901/30652/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Пасічник С. С., Гімона М. М.,

розглянув матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ДФС) України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства (ПАТ) "Київстар" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.03.2016 №0000234201,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Окружного адміністративного суду від 02.08.2018 адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від
09.03.2016 №0000234201, складене Міжрегіональним головним управління ДФС-Центральним офісом з обслуговування великих платників податків

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції 29.07.2019.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про поновлення строків на апеляційне оскарження відмовлено; апеляційну скаргу залишено без руху як таку, що подана з порушенням вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (повний текст оскаржуваного рішення було отримано відповідачем
06.08.2018, а з апеляційною скаргою відповідач звернувся 29.07.2019). Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано протягом десяти днів з дня вручення її копії усунути зазначений недолік апеляційної скарги.

24.09.2019 Офіс великих платників податків ДФС направив до апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що вперше апеляційну скаргу подав у межах строку, встановленого статтею 295 Кодексом адміністративного судочинства України, а відтак повторне звернення з апеляційною скаргою після усунення її недолку шляхом сплати судового збору є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.10.2019 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м.

Києва від 02.08.2018.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від
02.10.2019, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач вказує, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги була неможлива з огляду на те, що з рахунків Офісу великих платників податків ДФС здійснювалось безспірне списання коштів за виконавчими провадженнями, відкритими на підставі судових рішень, у зв'язку з чим були зупинені операції з бюджетними коштами за всіма його бюджетними рахунками.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі, щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилом частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строку, установленого частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав такими, що не підпадають під вище зазначений критерій, не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб'єкту владних повноважень у довільний час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій адміністративній справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

С. С. Пасічник

М. М. Гімон,

Судді Верховного Суду