Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.04.2019 року у справі №607/23474/18

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

22 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 607/23474/18

провадження № К/9901/25084/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2020 у справі № 607/23474/18 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправною бездіяльності, припинення стягнення пенсійних коштів та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії як посадовій особі місцевого самоврядування.

Тернопільський окружний адміністративний суд ухвалою від 27.05.2019 повернув позовну заяву ОСОБА_1.

Після цього ОСОБА_1 подав до Тернопільського окружного адміністративного суду заяву, в якій просив переглянути ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 за нововиявленими та виключними обставинами.

Ухвалою від 24.03.2020 Тернопільський окружний адміністративний суд відмовив ОСОБА_1 у відкритті провадження про перегляд за нововиявленими та виключними обставинами ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від
27.05.2019.

ОСОБА_1 оскаржив названу ухвалу в апеляційному порядку.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.06.2020 відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та залишив без руху його апеляційну скаргу на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.03.2020. Одночасно апеляційний суд надав заявнику десятиденний строк з дня вручення копії вказаної ухвали для усунення її недоліків.

Надалі Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.08.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 у справі № 607/23474/18 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії повернув особі, яка її подала.

Вважаючи ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2020 такими, що постановлені з порушенням вимог процесуального закону, ОСОБА_1 оскаржив їх в касаційному порядку.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження за кожним з оскаржених заявником судових рішень, Верховний Суд керується такими мотивами.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції взяв до уваги те, що Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.06.2020 апеляційну скаргу залишив без руху через невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020), оскільки під час звернення до апеляційного суду заявник не сплатив судовий збір за подання відповідної апеляційної скарги, а у встановлений судом строк скаржник не усунув зазначений недолік.

Колегія суддів зазначає, що підпунктом 2 пункту 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту: "під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені Кодексу адміністративного судочинства України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Одночасно Верховний Суд зважає на те, що 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18 червня 2020 року (далі за текстом - ~law21~), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.

Пункт 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law22~ встановлює, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності ~law23~.

З наведеного випливає, що законодавець передбачив обмеження строку, встановленого відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 02.04.2020 до
16.07.2020), зокрема для виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, який закінчується через 20 днів після набрання чинності ~law24~.

З цих підстав суд апеляційної інстанції слушно виснував, що оскільки ~law25~ набрав чинності 17.07.2020, то кінцевим строком виконання вимог ухвали від 22.06.2020 у справі № 607/23474/18 є 06.08.2020.

Отже, встановивши, що до спливу строку, визначеного пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law26~, особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула її недоліку, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення скаржнику його апеляційної скарги.

Зважаючи на викладене Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції під час розв'язання питання про взяття до провадження апеляційної скарги надав правильну оцінку матеріалам апеляційної скарги з погляду дотримання скаржником вимог КАС України щодо форми та змісту відповідного процесуального документа, а аргументи касаційної скарги стосовно цього питання не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом положень частини другої цієї самої статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія зазначеної норми поширюється, з-поміж іншого, на ухвали суду апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині 3 статті 328 КАС України, і до цього переліку також належить й ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги той факт, що зміст оскарженої ухвали свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання необґрунтованою касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2020 та, відповідно, для відмови у відкритті касаційного провадження.

Перевіряючи наявність підстав для касаційного оскарження ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.05.2019, колегія суддів бере до уваги таке.

Приписи пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини 1 статті 13 й частини 1 статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Одночасно колегія суддів зазначає, що логіко-граматичне тлумачення положень частини 2 статті 328 КАС України у їхньому зв'язку з приписами частини 1 статті 294 КАС України свідчить про те, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені тільки ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову; заміни заходу забезпечення позову; повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження і тільки після їхнього перегляду в апеляційному порядку.

Верховний Суд установив, що Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від
18.08.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 повернув заявникові.

Наведене свідчить про те, що в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції не переглядалась, а тому вона не може бути предметом касаційного оскарження в цій справі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що оскаржена заявником ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 по суті в апеляційному порядку не переглядалась, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження щодо оскарження цього судового рішення також слід відмовити.

Керуючись положеннями статей 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2020 у справі № 607/23474/18.

2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб