Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.11.2018 року у справі №814/2360/17

УХВАЛА

23 жовтня 2019 року

Київ

справа №814/2360/17

адміністративне провадження №К/9901/26058/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду:

суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Бившева Л. І., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі № 814/2360/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат" до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛА:

9 вересня 2019 року Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі № 814/2360/17.

Верховний Суд ухвалою від 23 вересня 2019 року касаційну скаргу скаржника залишив без руху у звязку з пропуском строку на касаційне оскарження, неповажністю підстав, наведених податковим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, а також несплатою судового збору. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених в ній недоліків.

У строк, встановлений судом, скаржник надав клопотання про поновлення процесуального строку, в якому зазначив, що вже звертався з касаційною скаргою до

Верховного Суду, проте вона була повернута через невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху (не додано документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі). При цьому відповідач зазначає, що позбавлений можливості сплатити судовий збір з підстав відсутності коштів для його сплати. На ці ж обставини скаржник посилався і при поданні касаційної скарги. При цьому, інших підстав поважності причин пропуску процесуального строку не наведено.

Водночас, скаржник судовий збір не сплатив, а заявив клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору з посиланням на відсутність фінансування для його сплати.

Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.

Державна фіскальна служба України та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Суд вважає, що вказана підстава пропуску строку касаційного оскарження - відсутність коштів для сплати судового збору - не є поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки є результатом упущень у плануванні та організації фінансування установ (організацій) з Державного бюджету України, а не наслідком певних подій.

Судом не встановлено наявність об'єктивних перешкод для реалізації права на оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, що може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

За наведених вище обставин, заява про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані у ній, є неповажними. Також доводи скаржника, наведені на обґрунтування підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, не можуть бути оцінені як об'єктивна перешкода для вчинення процесуальної дії у встановлений судом строк, та відповідно, підставою для продовження зазначеного строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Керуючись статтею 333 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Миколаївській області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

2. Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Миколаївській області у поновленні строку на касаційне оскарження.

3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі № 814/2360/17.

4. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписМ. Б. Гусак підписЛ. І. Бившева підписЄ. А. Усенко