Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.09.2020 року у справі №520/5/20

УХВАЛА

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 520/5/20

адміністративне провадження № К/9901/23929/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Данилевич Н. А., Смоковича М. І.

перевірив касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі № 520/5/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, в якому просив визнати бездіяльність Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області протиправною, яка полягає в порушенні вимог Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів тобто посадова особа державної установи переклала виконання своїх обов'язків на споживача, що звернувся до неї за захистом та в порушенні вимог статті 5 Закону України "Про захист прав споживачів", де Держава забезпечує споживачам захист їх прав, статті 5 Закону України "Про захист прав споживачів"; в порушенні статті 19 Закону України "Про звернення громадян" об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти скарги, забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою рішень та вживати заходів щодо відшкодування у встановленому порядку матеріальних збитків з вживанням заходів до усунення причин, що їх породжують. Разом з тим у відповіді № 5.2-057/2/14193-19 від 02 грудня 2019 року не роз'яснено порядок оскарження прийнятого за розглядом скарги рішення, що також порушує права споживача на звернення.

07 лютого 2020 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року, позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області щодо не вирішення у спосіб, визначений статтею 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заяви ОСОБА_1 від 25 листопада 2019 року.

Зобов'язано Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 листопада 2019 року.

На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 18 вересня 2020 року.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж статті обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Предметом розгляду цієї справи є бездіяльність відповідача щодо надання неналежних відповідей за результатами звернень позивача в порядку Закону України "Про звернення громадян".

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції відніс цю справу до справ незначної складності та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Суди попередніх інстанцій установили, що позивачем подано заяву щодо проведення перевірки магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1 з питань дотримання вимог законодавства у сфері торгівлі (невидача касового чеку, завищення вартості реалізуємих товарів, в тому числі за рахунок включення у вартість пакетів, тощо).

За результатами розгляду вказаного звернення відповідачем надано відповідь датовану 02 грудня 2019 року за № 5.2-057/2/14193-19 та повідомлено позивача, що його заява не відповідає вимогам статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки не містять інформації, яка б дозволила ідентифікувати суб'єкта господарювання, який вчинив порушення, відсутні докази на підтвердження такого порушення, що в свою чергу виключає можливість отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що отримана позивачем за результатами розгляду скарги відповідь не відповідає критеріям об'єктивного та всебічного розгляду звернення, що передбачено статтею 19 Закону України "Про звернення громадян".

Оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, відповідач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених підпунктом "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

А саме відповідач вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить виняткове значення для відповідача.

Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи касаційної скарги з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження відповідач не навів та не обґрунтував, застосування яких саме норм права викликають необхідність у формуванні єдиної правозастосовчої практики.

Крім того, в обґрунтування вказаного твердження відповідач жодним чином не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики та виняткове значення для відповідача із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Таким чином, відповідач у касаційній скарзі не довів підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом підпунктом "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.

Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі № 520/5/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді Н. А. Данилевич

М. І. Смокович