Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КАС ВП від 23.01.2020 року у справі №826/8969/17 Ухвала КАС ВП від 23.01.2020 року у справі №826/89...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.01.2020 року у справі №826/8969/17
Ухвала КАС ВП від 23.01.2020 року у справі №826/8969/17



УХВАЛА

22 січня 2020 року

Київ

справа №826/8969/17

адміністративне провадження №К/9901/907/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І. Л.,

суддів - Білоуса О. В., Блажівської Н. Є.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2019 року у справі №826/8969/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Гарант-Інвест" до Головного управління Державної фіскальної служби у м.

Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Гарант-Інвест" до Головного управління Державної фіскальної служби у м.

Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою першою Розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2019 року у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від цієї ж дати апеляційну скаргу залишено без руху пропуск строку на апеляційне оскарження.

В якості усунення недоліків апеляційної скарги представник відповідача подав до суду апеляційної інстанції клопотання, в якому просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2017 року.

Аналізуючи подане скаржником клопотання, апеляційний суд встановив, що подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2017 року - 28 грудня 2018 року, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 20 лютого 2018 року податковий орган первинно звертався до суду з апеляційною скаргою. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу податкового органу було залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року задоволено клопотання про продовження строку, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку, апеляційну скаргу у зв'язку з невиконання вимог вищезазначеної ухвали було повернуто.

При цьому, з повторною апеляційною скаргою контролюючий орган звернувся лише 9 січня 2019 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2019 року залишено без задоволення клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження, та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2017 року.

Приймаючи таке рішення, апеляційний суд виходив з того, що та обставина, що Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений законом, не є підставою вважати пропуск строку поважним. У свою чергу, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Так, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, податковий орган не надав до апеляційного суду доказів наявності таких підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям, що мало наслідком відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанції не спростовують й не є такими, що свідчать про поважність пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2019 року у справі №826/8969/17.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Н. Є. Блажівська
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати