Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.01.2019 року у справі №810/1996/18

УХВАЛА

22 січня 2019 року

Київ

справа №810/1996/18

адміністративне провадження №К/9901/2147/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів -Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 у справі №810/1996/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому просив стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, що за період з 16.03.2017 по 21.03.2018 складає 49545,72 грн, стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області на користь ОСОБА_2 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати (індексація заробітної плати) за період з
16.03.2017 по 21.03.2018 у сумі 23776,04 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Київській області на користь ОСОБА_2 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати (індексація заробітної плати) за період з 16 березня 2017 року по 21 березня 2018 року, у сумі 23776 (двадцять три тисячі сімсот сімдесят шість) грн. 04 коп. та постановлено в цій частині нову постанову, якою позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати, у зв'язку з порушенням строків її виплати задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Київській області на користь ОСОБА_2 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати (індексація заробітної плати) за період з 16 березня 2017 року по 21 березня 2018 року в розмірі 2 478,96 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі позивач, з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище

Скаржник у касаційній скарзі не наводить підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають перегляду в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_2 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 у справі №810/1996/18.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Т.Г. Стрелець