Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.12.2019 року у справі №240/10168/19

УХВАЛА

18 грудня 2019 року

Київ

справа №240/10168/19

адміністративне провадження №К/9901/35092/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Єресько Л. О., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі №240/10168/19 за позовом Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправним та скасування постанови,

встановив:

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, звернулося до суду з позовом в якому просило визнати дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області протиправними та скасувати постанову від 9 серпня 2019 року про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 130,00 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовлено. Судові рішення мотивовані тим, що оскільки боржником не повідомлено у встановлений законом строк про виконання судового рішення державного виконавця, в той же час, останнім встановлено, що таке виконано не у повному обсязі та виконавче провадження на даний час не закінчено, тому постанова про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 130,00 грн. винесена правомірно.

У поданій касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та прийняти рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII передбачено право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Заявлені позивачем позовні вимоги у цій справі дають підстави для висновку про те, що спір виник у відносинах з приводу визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу за несвоєчасне виконання судового рішення.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ.

Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі №240/10168/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.........................................

М. В. Білак

Л. О. Єресько

О. В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду