Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.01.2020 року у справі №814/989/18
Ухвала КАС ВП від 22.01.2020 року у справі №814/989/18

УХВАЛА

21 січня 2020 року

Київ

справа №814/989/18

адміністративне провадження №К/9901/36371/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Гусака М. Б., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі №814/989/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬ-ЮГ" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

26.12.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі - ДФС), яка була передана судді-доповідачу
13.01.2020, на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДФС на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.11.2018.

З касаційної скарги вбачається, що ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у задоволенні клопотання ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу квитанції про оплату судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 06.11.2018 подано 05.11.2019, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2019 року апеляційну скаргу було повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків в частині сплати судового збору.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що вперше апелянт звернувся з апеляційною скаргою в межах строку на апеляційне оскарження, однак у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору скаргу було повернуто апелянту, що позбавило останнього права на доступ до правосуддя.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ДФС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки подання апеляційної скарги майже через дев'ять місяців після її повернення не можна визнати своєчасним та обґрунтованим. Подання первинної скарги із дотриманням строків, визначених КАС України, не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 09.12.2019 ДФС подало клопотання, в якому просило продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, оскільки казначейською службою не проводяться будь-які видаткові операції, тому як операції на рахунках боржника зупинено. В той же час, пояснень та доказів щодо причин пропуску строку звернення до суду не надано.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку чи зазначенням інших підстав для поновлення строку до суду не надано та станом на 11 грудня 2019 року недоліки апеляційної скарги не усунуті. При цьому суд вказав, що скаржником не надано доказів вжиття всіх вичерпних заходів щодо виділення відповідного фінансування та сплати судового збору, що свідчить також і про необґрунтованість поданого клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для продовження строку усунення недоліків є поважними, а судом не враховано, що сплата судого збору не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином чи такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Скаржник наголошує, що у клопотанні про продовження строку усунення недоліків він повідомляв, що відповідно до п. 30 Порядку №845 при здійсненні безспірного списання коштів з рахунків боржника не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма КПКВК, КЕК, крім платежів, зазначених у пункті 25 вказаного Порядку.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало саме те, що скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим доводи скаржника про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження є безпідставними. Доводів про те, що на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом подавалась така заява, касаційна скарга не містить.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки скаржником не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із повідомленням інших (поважних) підстав для поновлення такого строку.

Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Щодо посилань скаржника на п. 30 Порядку №845 слід зазначити про їх необгрунтованість, оскільки відповідно до вказаної норми при здійсненні безспірного списання коштів з рахунків боржника не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов'язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку, лише на період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку. Крім того, відповідно до п. 25 Порядку на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Щодо доводів скаржника, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі №814/989/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

М. Б. Гусак

Є. А. Усенко,

Судді Верховного Суду