Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.03.2021 року у справі №440/2580/20

УХВАЛА

17 червня 2021 року

м. Київ

справа № 440/2580/20

адміністративне провадження № К/9901/19936/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від
20.01.2021 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Алькор-Інвест" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.02.2020 № 0002143203, яким встановлено порушення позивачем частини 20 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" та застосовано штрафні санкції у розмірі 250 000 грн.

27.05.2021 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на вище зазначені судові рішення.

У касаційній скарзі відповідач вказує підставою касаційного оскарження пункт 2 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Так, у касаційній скарзі ГУ ДПС просить відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.12.2020 у справі № 580/1550/20, який було враховано судами першої та апеляційної інстанцій при задоволенні позову.

Висновок Верховного Суду, від якого ГУ ДПС просить відступити, стосується застосування норм Закону України від 23.11.2018 №2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - ~law7~), яким внесені зміни, зокрема до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон № 481/95-ВР), та запроваджено ліцензування роздрібної торгівлі пальним з 01.07.2019 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №545 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" (ця постанова набрала чинності з 01.07.2019) територіальні органи ДФС визначено органом ліцензування господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального.

Про можливість подати документи для отримання ліцензії з 12.06.2019 року суб'єкт господарювання дізнався з листа ДФС від 30.05.2019 за №17014/7/99-99-12-01-01-17, при цьому, фактично отримати ліцензію для здійснення оптової торгівлі пальним можливо було не раніше 01.07.2019 року, що є днем набранням чинності норм ~law9~ щодо ліцензування, в тому числі й щодо відповідальності за торгівлю пальним без ліцензії.

Верховний Суд дійшов висновку, що зволікання з боку держави в особі її органів виконавчої влади (Кабінету Міністрів України, Державної фіскальної служби України) щодо визначення органу ліцензування та відповідно зменшення суб'єкту господарювання строку для реалізації права на отримання ліцензії до набрання чинності норм ~law10~ щодо ліцензування є прикладом порушення принципу "належного урядування", що призвело до перешкод в господарюванні для добросовісних платників податків.

У справі № 580/1550/20 суд встановив, що затримка в отриманні суб'єктами господарювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним була зумовлена відсутністю законодавчо визначеного порядку отримання ліценцій станом на дату набрання чинності ~law11~.

Аналізуючи наявність легітимної мети і пропорційність втручання держави у майнові права суб'єктів господарювання за обставин, що склалися, Верховний Суд дійшов висновку, що держава не забезпечила правового регулювання і фактичних умов, за яких господарська діяльність з реалізації пального до організаційного забезпечення отримання ліцензій могла б бути законною. Необхідний перехідний період був уведений в дію, проте ретроспективної дії таким положенням законодавець не надав. Отже, притягнення до відповідальності за таких умов не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є пропорційним.

Підстав для відступу від цього висновку Верховного Суду колегія суддів не знаходить. Наведені ГУ ДПС доводи про необхідність відступу від цього висновку не переконливі та ґрунтуються тільки на інтересі адміністрування господарської діяльності, а не на застосуванні норм права.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пункту 6 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Керуючись статтею 248, пунктом 6 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддіЄ. А. Усенко М. М. Гімон М. Б. Гусак