Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.11.2019 року у справі №500/542/19

УХВАЛА

18 листопада 2019 року

Київ

справа №500/542/19

адміністративне провадження №К/9901/30744/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С. М.,

суддів: Саприкіної І. В., Шарапи В. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі № 500/542/19 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У 2019 році ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача, про відмову в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % грошового утримання судді;

- зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи, що дає судді право на відставку: половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, календарний період проходження строкової військової служби, роботу на прокурорських посадах в органах прокуратури Миколаївської та Тернопільської областей;

- зобов'язати відповідача здійснити судді у відставці перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 04.12.2018 у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, із суддівської винагороди, яка складає 46 516,80 грн, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, із врахуванням раніше виплачених сум, та з
01.01.2019 у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, із суддівської винагороди, яка складає 50 715,20 грн, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, із врахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.04.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від
25.09.2019, позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу у розмірі 90% суддівської винагороди працюючого судді;

- зобов'язано відповідача провести судді у відставці ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з
04.12.2018 по 31.12.2018 у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та яка згідно довідки Тернопільського апеляційного суду вх. № 1626/18 від 20.12.2018 складає 46 516,80 грн, - без обмеження граничного розміру, з врахуванням фактично проведених за даний період виплат;

- зобов'язано відповідача провести судді у відставці ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з
01.01.2019, у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та яка згідно довідки Тернопільського апеляційного суду № 442/19 від 22.01.2019 складає 50 715,20грн, - без обмеження граничного розміру, з врахуванням фактично проведених за даний період виплат;

- провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача зарахувати до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж роботи позивача, а саме: половину строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Дзержинського, календарний період проходження строкової військової служби з
10.05.1984 по 24.04.1986 року, період роботи на прокурорських посадах в органах прокуратури Корабельного району Миколаївської області з 01.08.1990 по
09.03.1992, та період роботи на прокурорських посадах в органах прокуратури Тернопільської області з 16.03.1992 по 07.08.1996 закрито на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки в межах розгляду даної справи суд не уповноважений повторно вирішувати вказане питання.

07.11.2019 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій скаржник просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд встановив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до частини 20 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, в контексті вимог частини 20 статті 4, пункту 3 частини 6 статті 12 та статті 262 КАС України справа відноситься до справ незначної складності.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.

Крім того, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на відкриття 21.02.2019 Верховним Судом провадження у зразковій справі №200/865/19-а ( № Пз9901/2/19), оскільки 18.03.2019 Верховним Судом було постановлено ухвалу про закриття провадження у вищезазначеній зразковій справі №200/865/19-а на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України, у зв'язку з тим, що Управлінням Пенсійного фонду України в добровільному порядку було здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача (судді у відставці) за період, який був предметом спору у вказаній справі, та подано відповідну заяву.

Таким чином, касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській обласні на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі № 500/542/19 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. М. Чиркін

Судді: І. В. Саприкіна

В. М. Шарапа