Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.03.2019 року у справі №9901/125/19

УХВАЛА

15 березня 2019 року

Київ

справа №9901/125/19

адміністративне провадження №П/9901/125/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т. М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_3 про відвід складу суду у адміністративній справі №9901/125/19 за позовом ОСОБА_3 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича, Заступника голови адміністрації Президента України Філатова Олексія Валерійовича, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Людмили Леонтіївни, Великої палати Верховного Суду, Голови Верховного Суду Данішевської Валентини Іванівни, Секретаря Великої Палати Верховного Суду Князєва Всеволода Сергійовича, суддів Великої Палати Верховного Суду: Антонюк Наталія Олегівна, Бакуліна Світлана Віталіївна, Британчук Володимир Васильович, Гудима Дмитро Анатолійович, Золотніков Олександр Сергійович, Кібенко Олена Рувімівна, Лобойко Леонід Миколайович, Лященко Наталія Павлівна, Прокопенко Олександр Борисович, Рогач Лариса Іванівна, Саприкіна Ірина Валентинівна, Ситнік Олена Миколаївна, Ткачук Олег Степанович, Уркевич Віталій Юрійович, Яновська Олександра Григорівна, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, Голови Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду Смоковича Михайла Івановича, Харківського окружного адміністративного суду, Голови Харківського окружного адміністративного суду Панченко Ольги Володимирівни, Харківського апеляційного адміністративного суду, Голови Харківського апеляційного адміністративного суду Бершова Геннадія Євгеновича, Пенсійного фонду України, ОСОБА_28, судді Харківського окружного адміністративного суду Білової Ольги Валентинівни, начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочевському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області Мозгового Юрія Вікторовича, треті особи: ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_1, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_68 ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, Громадська організація "Громадська рада доброчесності", Акціонерне товариство закритого типу "Спеціалізований Будівельно-Монтажний Поїзд №803", Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований Монтажний Поїзд №803", Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований Будівельно-Монтажний Поїзд №803" про визнання протиправною бездіяльності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 28.02.2019 надіслав на адресу Великої Палати Верховного Суду позов, у якому заявив вимоги про:

визнання протиправними дій та бездіяльності усіх відповідачів при здійсненні функцій державної влади, правосуддя, призначенню, обчисленню і сплаті незаконних пільгових пенсій за списком 2 у зворотному від встановленого законом порядку, свідомому порушенню адміністративними особами судів та суддів норм матеріального і процесуального права та незаконне втручання у судочинство;

скасування незаконно призначеної пільгової пенсії за списком 2 ОСОБА_28 за рахунок Акціонерного товариства закритого типу "Спеціалізований Будівельно-Монтажний Поїзд №803" та визнати усі теоретично можливі борги до Пенсійного фонду України недійсними;

зобов'язання усіх відповідачів сплатити солідарну позовну вимогу у рівних долях по одній гривні за протиправні дії і бездіяльність, які порушили права позивача на справедливе правосуддя, право на володіння і розпорядження своїм майном і власністю, а також право на вільне зайняття підприємницькою діяльністю.

Супровідним листом від 04.03.2019 №1092/0/252-19 Велика Палата Верховного Суду вказану позовну заяву направила на адресу Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду.

На підставі протоколу про автоматизований розподіл справи від 05.03.2019 для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Шипуліної Т. М. та суддів: Бившевої Л. І., Гончарової І. А., Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.

До позовної заяви позивачем долучено заяву про відвід складу суду і призначення суду присяжних.

Ухвалою Верховного Суду від 07.03.2019 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т. М. заяву ОСОБА_3 про відвід складу суду передав на автоматизований розподіл для визначення в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, судді, який вирішуватиме питання про відвід за цією заявою, визнавши її необґрунтованою.

На підставі протоколу про автоматизований розподіл справи від 11.03.2019 між суддями для вирішення питання про відвід складу суду у справі № 9901/125/19 визначено суддю Коваленко Н. В.

Ухвалою від 12.03.2019 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Коваленко Н. В. залишив заяву ОСОБА_3 про відвід складу суду без задоволення.

При вирішенні питання про прийняття до провадження позовної заяви суддя-доповідач керується таким.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від визначених у позовній заяві порушень прав чи інтересів.

Глава 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, а також розмежовує предметну, інстанційну юрисдикцію та територіальну підсудність різних адміністративних судів.

У статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України встановлена виключна підсудність визначених у частинах першій і другій цієї статті категорій справ окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та адміністративному суду відповідно.

Частиною третьою статті 27 зазначеного Кодексу передбачено, що підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 4 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема частиною першою цієї статті, встановлено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.

З огляду на викладене, перелік справ, які можуть бути предметом розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції, є обмеженим.

Зважаючи на положення статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно фізичної особи, вирішуються окружним адміністративним судом.

Відповідно до статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 28 Кодексу адміністративного судочинства України підсудність справ, у яких однією із сторін є Верховний Суд або суддя цього суду, визначається за загальними правилами підсудності.

У ситуації, що розглядається, у позовній заяві ОСОБА_3 об'єднано:

1) вимоги до суб'єктів владних повноважень (Президента України, судів, суддів та інших органів державної влади з їх посадовими особами) щодо оскарження дій та бездіяльності.

З числа визначених позивачем відповідачів лише вимоги до Президента України можуть бути предметом розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції.

Інша частина вимог, заявлених до Заступника голови адміністрації Президента України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, суддів та посадових осіб судів, Пенсійного фонду України, начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочевському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, підсудна окружним адміністративним судам.

Згідно з частиною 5 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Таким чином, процесуальним законом закріплено неможливість об'єднання в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати за правилами різної підсудності.

Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливості розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції справ, в яких об'єднано позовні вимоги, які належить розглядати за правилами різної інстанційної юрисдикції.

При цьому, відповідно до абзацу першого частини 6 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Перевіряючи можливість застосування у розглядуваній ситуації наведених положень процесуального закону, суд враховує таке.

Суть заявлених ОСОБА_3 вимог до субєктів владних повноважень, а саме до:

Президента України, Заступника голови адміністрації Президента України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зводиться в основному до неодноразового порушення встановлених статтею 40 Конституції України прав позивача на отримання відповідей на його звернення;

Президента України стосується порушення прав позивача, що випливають із положень статтей 5, 8 та 129 Конституції України щодо здійснення влади народом через органи державної влади, забезпечення верховенства права та незалежності призначених на посади суддів;

судів, суддів та посадових осіб судів зводиться до численних процесуальних порушень під час розгляду адміністративних справ, зокрема №820/1953/17, №820/1388/18, №820/3261/17, №820/5489/17;

Пенсійного фонду України, начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочевському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області зводиться до оскарження дій та бездіяльності, пов'язаних з виконанням судових рішень щодо призначення, обчислення і сплати пільгових пенсій за віком для працівників, зайнятих повний робочий день на виробництвах, роботах, професіях, посадах із шкідливими і важкими умовами праці.

Позивач сформулював свої вимоги посиланнями на допущення суб'єктами владних повноважень порушень визначеної законодавством компетенції, які випливають одна з одної і тісно пов'язані між собою.

Разом з тим, позовна заява містить образливі висловлювання стосовно Президента України - Порошенка Петра Олексійовича (аркуш 3), суддів Верховного Суду Данішевської В. І., Саприкіної І. В. (аркуш 7), керівника апарату Верховного Суду ОСОБА_72 (аркуш 7), що свідчить про явну неповагу до органів державної влади, в тому числі і судової.

За змістом частини 3 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду, забороняються.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Вищенаведені обставини у сукупності позбавляють можливості суд виокремити заявлені у позові вимоги до суб'єктів владних повноважень в залежності від правил підсудності з метою об'єднання у самостійні провадження.

2) вимоги до фізичної особи ОСОБА_28, якому згідно з посиланнями ОСОБА_3 призначена пільгова пенсія за рахунок очолюваного ним Акціонерного товариства закритого типу "Спеціалізований Будівельно-Монтажний Поїзд №803".

ОСОБА_28 не є суб'єктом владних повноважень у розумінні пунктів 7 та 9 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, який може бути відповідачем у адміністративній справі. Заявлений спір в частині вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_28 не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до частини 4 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

За результатами оцінки усіх вищенаведених обставин у сукупності суд дійшов висновку про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог в одній позовній заяві та неможливість у розглядуваній ситуації застосувати положення статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень пунктом 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 20, 22, 28, 169, 172, 248, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 про відвід складу суду у адміністративній справі №9901/125/19 за позовом ОСОБА_3 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича, Заступника голови адміністрації Президента України Філатова Олексія Валерійовича, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Людмили Леонтіївни, Великої палати Верховного Суду, Голови Верховного Суду Данішевської Валентини Іванівни, Секретаря Великої Палати Верховного Суду Князєва Всеволода Сергійовича, суддів Великої Палати Верховного Суду: Антонюк Наталія Олегівна, Бакуліна Світлана Віталіївна, Британчук Володимир Васильович, Гудима Дмитро Анатолійович, Золотніков Олександр Сергійович, Кібенко Олена Рувімівна, Лобойко Леонід Миколайович, Лященко Наталія Павлівна, Прокопенко Олександр Борисович, Рогач Лариса Іванівна, Саприкіна Ірина Валентинівна, Ситнік Олена Миколаївна, Ткачук Олег Степанович, Уркевич Віталій Юрійович, Яновська Олександра Григорівна, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, Голови Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду Смоковича Михайла Івановича, Харківського окружного адміністративного суду, Голови Харківського окружного адміністративного суду Панченко Ольги Володимирівни, Харківського апеляційного адміністративного суду, Голови Харківського апеляційного адміністративного суду Бершова Геннадія Євгеновича, Пенсійного фонду України, ОСОБА_28, судді Харківського окружного адміністративного суду Білової Ольги Валентинівни, начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочевському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області Мозгового Юрія Вікторовича, треті особи: ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_1, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_73, ОСОБА_70, ОСОБА_71, Громадська організація "Громадська рада доброчесності", Акціонерне товариство закритого типу "Спеціалізований Будівельно-Монтажний Поїзд №803", Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований Монтажний Поїзд №803", Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований Будівельно-Монтажний Поїзд №803" про визнання протиправною бездіяльності - повернути позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження..............

Т. М. Шипуліна,

Суддя Верховного Суду