Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.01.2021 року у справі №620/1483/20

УХВАЛА

18 січня 2021 року

м. Київ

справа № 620/1483/20

адміністративне провадження № К/9901/725/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бевзенка В. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 620/1483/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

У 2020 році ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 620/1483/20.

За правилом частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Розглядаючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд бере до уваги таке.

Предметом касаційного оскарження у цій справі є постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 620/1483/20, тобто касаційна скарга подана на судове рішення, вказане в частині 1 статті 328 КАС України.

Верховний Суд зазначає, що за змістом частини 4 статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що у скарзі не зазначені підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку, які передбачені частиною 4 статті 328 КАС України.

Зважаючи на зміни до КАС України, внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX та які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її взяття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі заявник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням (рішеннями), беручи до уваги передбачені КАС України підстави для його скасування або змінення (статті 351-354 Кодексу), з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, та одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом чи не були нам застосовані.

Отже, касаційна скарга має містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їхнього) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом під час його (їхнього) ухвалення, та навести аргументи на обґрунтування своєї позиції.

Своєю чергою касаційна скарга стосовно наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції зводиться до незгоди із ухваленими судами першої та апеляційної інстанцій судовими рішеннями. Подана касаційна скарга не містить ані (1) конкретизації того, яку норму права суди неправильно застосували та як, на думку скаржника, відповідна норма має застосовуватися або яка правова норма застосована не була, ані (2) деталізації того, порушення якої норми процесуального права припустилися суди під час ухвалення оскаржених судових рішень і в чому саме полягає таке порушення відповідної норми права та як воно вплинуло на ухвалення цих судових рішень.

Крім того, у поданій касаційній сказі позивач посилається на підпункт "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та вказує, що ця справа становить для нього значний суспільний інтерес або має виняткове значення.

Однак ці посилання на випадки передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, наводяться для справ незначної складності та інших справ розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.

У свою чергу ця справа розглянута за правилами загального позовного провадження та не визначена, як справа незначної складності, а тому позивачу слід навести підстави для оскарження судового рішення передбачені частиною 4 статті 328 КАС України.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 2 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України.

Керуючись положеннями статті 248 та приписами пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 620/1483/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

2. Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не перешкоджає йому реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.

Суддя В. М. Бевзенко