Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.12.2018 року у справі №806/2929/18

УХВАЛА

13 грудня 2018 року

Київ

справа №806/2929/18

адміністративне провадження №К/9901/67608/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2018 у справі №806/2929/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріа-Баланс" до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконними та скасування постанов,

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, в якому просив визнати незаконними та скасувати постанови від
09.10.2012 відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріа-Баланс" витрат на проведення виконавчих дій у сумі 3619,42 грн. (ВП № 26579441), виконавчого збору: у розмірі 577673,60 грн. (ВП №26579441) та у сумі 536318,04 грн. (ВП №15010637).

Житомирський окружний адміністративнийсуд ухвалою від 04.07.2018, яку залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2018, позовну заяву повернув позивачу.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, посилаючись на вимоги статей 123, та 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходив з того, що позивачем не наведено об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, оскільки будь-яких доказів поважності пропущення строку оскарження постанов, винесених державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Житомирській області 09 жовтня 2012 року, не надано. Також позивачем не зазначено про факт його необізнаності з існуванням оскаржуваних постанов від 09.10.2012 до моменту отримання від органу виконавчої служби постанов про поновлення виконавчого провадження - до
12.06.2018.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами вимог процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви та прийнята за результатом її апеляційного перегляду постанова суду апеляційної інстанції.

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтею 333 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від
04.07.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від
09.11.2018 у справі №806/2929/18.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець