Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.10.2020 року у справі №340/1967/19

УХВАЛА

16 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 340/1967/19

адміністративне провадження № К/9901/22723/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В.,

суддів: Бившевої Л. І., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі №340/1967/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимоги щодо сплати боргу,

УСТАНОВИЛ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимоги щодо сплати боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 21030,90грн. від 14 травня 2019 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області 04 вересня 2020 року звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 КАС України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору та встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 21 жовтня 2020 року, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102930801370.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху позивачем на адресу суду направлено клопотання про долучення документа про сплату судового збору до матеріалів касаційної скарги.

Таким чином, Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області усунуто недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Одночасно, відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного.

В обґрунтування підстав для поновлення строку касаційного оскарження відповідач вказує на наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав, передбачених статтями 44, 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку в найкоротші строки.

Так, Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області посилається на те, що повний текст постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року, згідно штемпелю на поштовому конверті, було направлено на адресу відповідача 31 липня 2020 року, а ознайомився заявник з ним лише 05 серпня 2020 року, тобто з моменту отримання поштового відправлення.

На підтвердження наведених обставин заявником надано копію поштового конверта, в якому судом апеляційної інстанції 03 серпня 2020 року (згідно з відтиском поштового штемпелю) надіслано на адресу відповідача копію оскаржуваної постанови та копію супровідного листа суду апеляційної інстанції з штампом реєстрації вхідної кореспонденції Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №19635/10 від 05 серпня 2020 року.

Таким чином, наведені відповідачем обставини щодо несвоєчасного отримання копії постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року підтверджуються належними доказами.

Враховуючи викладене, а також положення частини 2 статті 329 КАС України, згідно з якою учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, суд вважає, що підстави пропуску позивачем строку на касаційне оскарження є поважними, у зв'язку з чим такий строк підлягає поновленню.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №340/1967/19 є вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги щодо сплати боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 21030,90грн від 14 травня 2019 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що особа, яка зареєстрована, як фізична особа-підприємець, і не здійснює господарську діяльність (не отримує доходи), зобов'язана сплачувати внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску лише за умови, що не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа найманий працівник) вона застрахована і платником єдиного внеску за неї є роботодавець та мета збору внеску досягається за рахунок його сплати ним.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, не вбачається.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №340/1967/19 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин 3 та 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Отже, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року у справі щодо визнання протиправною та скасування вимоги щодо сплати боргу, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі №340/1967/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимоги щодо сплати боргу.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ. В. Хохуляк Л. І. Бившева Р. Ф. Ханова