Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.07.2021 року у справі №640/5475/20

УХВАЛА

16 вересня 2021 року

Київ

справа №640/5475/20

адміністративне провадження №К/9901/32107/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н. М.,

суддів - Єресько Л. О., Соколова В. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року у справі №640/5475/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора Рябошапки Р. Г. від 7 лютого 2020 року № 452-ц;

- поновити ОСОБА_1 на публічній службі в Офісі Генерального прокурора на посаді рівнозначній начальника управління представництва інтересів держави у воєнній сфері Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України з 7 лютого 2020 року на умовах безстрокового трудового договору;

- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 7 лютого 2020 року до моменту фактичного поновлення на публічній службі.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 березня 2021 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора Рябошапки Р. Г. від 7 лютого 2020 року №452-ц; - поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління представництва інтересів держави у воєнній сфері Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України з 7 лютого 2020 року; - стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 7 лютого 2020 року до 4 березня 2021 року в сумі: 343 588,32 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 березня 2021 року скасовано та прийняти нове, яким позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора Рябошапки Р. Г. від 7 лютого 2020 року №452-ц;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління представництва інтересів держави у воєнній сфері Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України з 7 лютого 2020 року;

- стягнуто з Офісу Генерального прокурора (адреса: 01011, місто Київ, вулиця Різницька, будинок 13/15; код ЄДРПОУ 00034051) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 7 лютого 2020 року до 9 червня 2021 року в сумі: 426611,52 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись частково із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 вдруге звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 25 серпня 2021 року за допомогою засобів поштового зв'язку.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року у справі №640/5475/20 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління представництва інтересів держави у воєнній сфері Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України з 7 лютого 2020 року скасувати й ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким поновити ОСОБА_1 на публічній службі в Офісі Генерального прокурора на посаді рівнозначній начальника управління представництва інтересів держави у воєнній сфері Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України з 7 лютого 2020 року. Просить стягнути з Офісу Генерального прокурора на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 7 лютого 2020 року до моменту фактичного поновлення на публічній службі. Також скаржник просить поновити строк касаційного оскарження.

Вказує, що він вже звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення, проте ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 серпня 2021 року його скаргу було повернуто з огляду на відсутність у ній передбачених статтею 328 КАС України підстав касаційного оскарження.

Покликаючись на те, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду, позивач вдруге звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

З огляду на зазначене Верховний Суд вважає за потрібне вказати наступне.

Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених статті 329 КАС України.

Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду прийнята 9 червня 2021 року, повний текст виготовлено 10 червня 2021 року. Однак, скаржник подав касаційну скаргу 25 серпня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Як вбачається зі змісту ухвали Верховного Суду від 17 серпня 2021 року первісну касаційну скаргу ОСОБА_1 надіслав до суду касаційної інстанції 2 серпня 2021 року.

Ухвалу про повернення його первісної касаційної скарги позивач отримав 25 серпня 2021 року (реєстраційна картка поштового повідомлення 0102934020208) та повторно звернувся із касаційною скаргою без зволікань - у цей же день.

Водночас, у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження вказує, що оскільки оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції було направлено йому на неіснуючу адресу, він отримав копію такого рішення лише 5 липня 2021 року після відповідного звернення до суду. В підтвердження зазначеному надав копію супровідного листа суду апеляційної інстанції.

Ураховуючи викладене Суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження належить задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник покликається на пункти 1, 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Так, відповідно до пунктів 1, 3 частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема:

- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.

Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 327, 328, 329, 330, 331, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 березня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року у справі №640/5475/20 і поновити його.

Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року у справі №640/5475/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи №640/5475/20.

Встановити іншим учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі для подання відзиву на касаційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії такого відзиву з доданими до нього документами іншим учасникам справи.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.........................................

Н. М. Мартинюк

Л. О. Єресько

В. М. Соколов,

Судді Верховного Суду