Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.09.2019 року у справі №340/608/19

УХВАЛА

13 вересня 2019 року

Київ

справа №340/608/19

адміністративне провадження №К/9901/25934/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Гусака М. Б., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2019 у справі №340/608/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Кіровоградській області, Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення та вимоги,

ВСТАНОВИВ:

09.09.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС в Кіровоградській області (далі - ГУ ДФС) на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2019 про повернення апеляційної скарги ГУ ДФС на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 у цій справі.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області №175647-13 від 30.06.2016, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25000 грн. Скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області №9856-17 від
27.10.2017.

Не погодившись з таким рішенням, ГУ ДФС подало апеляційну скаргу, яку, з огляду на несплату судового збору, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.07.2019 залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1152,60 грн.

В межах строку для усунення недоліків скаржником заявлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків у зв'язку з неможливістю у встановлений судом строк здійснити сплату судового збору.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави продовження строку на усунення недоліків, дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки обмежене фінансування установи не може бути підставою для її звільнення від сплати судового збору. Інших поважних причин для продовження строку виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від
12.07.2019 заявником не вказано, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для продовження строку усунення недоліків є поважними, зокрема, неможливість забезпечити сплату судового збору вчасно через відсутність коштів. Крім того, відповідач наполягав, що ним вчинялися всі необхідні дії, спрямовані на забезпечення сплати судового збору.

Частиною 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно частини 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 298 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, враховуючи те, що скаржником не виконані вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційний суд прийняв правильне рішення про повернення апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки скаржником не виконані обґрунтовані вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору, тобто не було усунуто у встановлений судом строк виявлені недоліки. При цьому, відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про повернення апеляційної скарги.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2019 у справі №340/608/19.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

М. Б. Гусак

Є. А. Усенко,

Судді Верховного Суду