Історія справи

Постанова КАС ВП від 23.06.2023 року у справі №420/8984/20
Ухвала КАС ВП від 13.09.2021 року у справі №420/8984/20

УХВАЛА

13 вересня 2021 року

Київ

справа №420/8984/20

адміністративне провадження №К/9901/32632/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі №420/8984/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про:

-визнання протиправним та скасування наказу ДПП №484 від 17 серпня 2020 року "Про застосування до працівника УПП в Одеській області ДПП дисциплінарного стягнення" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

-визнання протиправним та скасування наказу ДПП №639о/с від 28 серпня 2020 року в частині звільнення зі служби в поліції поліцейського взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1;

-зобов'язання ДПП поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП;

-стягнення з ДПП на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 29 серпня 2020 року по день поновлення на посаді;

-допущення негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП, та в частині стягнення грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за 1 місяць.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ДПП (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. 3, м.

Київ, 03048; код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів №484 від 17 серпня 2020 року, №639о/с від 28 серпня 2020 року та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ ДПП №484 від 17 серпня 2020 року "Про застосування до працівника УПП в Одеській області ДПП дисциплінарного стягнення" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнано протиправним та скасовано наказ ДПП №639о/с від 28 серпня 2020 року в частині звільнення зі служби в поліції поліцейського взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1.

Зобов'язано ДПП поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП.

Стягнуто з ДПП на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 28 серпня 2020 року по 26 лютого 2021 року у розмірі 91
565,73 грн. (дев'яносто одна тисяча п'ятсот шістдесят п'ять, 73 коп. ).

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2021 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задоволено.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року скасовано.

Ухвалено нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 31 серпня 2021 року.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

В обґрунтування необхідності відкриття касаційного провадження, скаржником зазначено, зокрема, підпункт "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі позивач посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Скаржник зазначає, зокрема, про те, що при винесенні постанови судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування статті 40 КЗпП України, викладені у постановах від 25 червня 2018 року року у справі №714/395/17, від 13 травня 2020 року у справі №826/1001/16, від 31 липня 2010 року у справі №808/1509/16.

Водночас не враховано правові висновки Верховного Суду щодо застосування статті 64 Закону України "Про державну службу" та встановлення порушення Присяги, викладені у постановах від 27 квітня 2020 року у справі №826/10854/17, від 30 червня 2020 року у справі №826/14823/16, від 22 вересня 2020 року у справі №1340/6258/18, від 28 жовтня 2020 року у справі №826/7297/15, від 13 лютого 2019 року у справі №803/1303/16 та від 05 червня 2019 року у справі №826/13803/16.

Крім того, у касаційній скарзі відповідач посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Так, скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 65 Закону України "Про державну службу" у подібних правовідносинах та незастосування апеляційним судом вказаної статті, якою визначено, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом систематичного (повторного протягом року) прогулу без поважних причин, а також відсутність висновку щодо застосування статті 58 КЗпП України, а саме: звільнення патрульного зі служби у зв'язку з невиходом на службу після двох поспіль нічних змін.

Обґрунтування скаржником наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 3 частини 4 статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.

Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 327, 328, 329, 330, 331, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі №420/8984/20.

Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду матеріали справи №420/8984/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. А. ГубськаСудді М. В. Білак О. В. Калашнікова