Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.07.2021 року у справі №160/10639/20

УХВАЛА

10 серпня 2021 року

Київ

справа №160/10639/20

адміністративне провадження №К/9901/28122/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О. В.,

суддів: Мартинюк Н. М., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року

у справі №160/10639/20

за позовом ОСОБА_1

до Дніпропетровської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора

про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року у справі №160/10639/20, предметом розгляду якої є:

- визнання протиправним та скасування рішення Сьомої кадрової комісії №13 від 15 липня 2020 року про неуспішне проходження прокурором атестації;

- визнання протиправним та скасування наказу прокурора Дніпропетровської області №1008к від 19 серпня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Дніпропетровської області та з органів прокуратури з 31.08.2020 року на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру";

- поновлення ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Дніпропетровської області або на іншій рівнозначній посаді в органах прокуратури Дніпропетровської області з 01 вересня 2020 року;

- стягнення з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь позивача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 вересня 2020 року до дня фактичного поновлення його на посаді.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі № 160/10639/20 задоволено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі № 160/10639/20 скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову.

Визнано протиправним та скасовано рішення Сьомої кадрової комісії №13 від 15 липня 2020 року про неуспішне проходження прокурором атестації.

Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Дніпропетровської області №1008к від 19 серпня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Дніпропетровської області та з органів прокуратури з 31 серпня 2020 року на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

Поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Дніпропетровської області з 01 вересня 2020 року.

Стягнуто з прокуратури Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 вересня 2020 року по 17 червня 2021 року в сумі 205 460 грн, що визначений без утримання податків й інших обов'язкових платежів.

У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року залишити в силі.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - КАС України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1 -3 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 332 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 17 червня 2021 року, а касаційну скаргу подано на пошту 30 липня 2021 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скаржник отримав 30 червня 2021 року.

Проте, скаржником не надано належного доказу, який би підтверджував дату отримання оскаржуваної постанови (зокрема конверт, в якому надійшла оскаржувана постанова).

Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та довести ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником не наведено, належних доказів на їх підтвердження не надано.

Оцінивши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, проаналізувавши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження та задоволення клопотання про поновлення цього строку.

Враховуючи положення частин 1 та 2 статті 329 КАС України, не надання скаржником належних доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.

Крім того, аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що позивач звернувся до суду у 2020 році заявив три вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною та одну вимогу майнового характеру, яку було задоволено судом апеляційної інстанції на суму 205 460 грн.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (надалі - №3674-VI) у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року становив 2102 грн 00 коп.

Отже, судовий збір, який підлягає сплаті 7472,40 грн.

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частиною 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частиною 2 статті 332 КАС України.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів, а також документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.

Реквізити для сплати судового збору:

ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/~organization1~;

код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;

код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу: "*; 101; (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску Дніпропетровською обласною прокуратурою строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року у справі №160/10639/20.

Касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року у справі №160/10639/20 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху (в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження), в установлений судом строк, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання вимог ухвали суду в іншій частині, в установлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

О. В. Калашнікова

Н. М. Мартинюк,

С. А. Уханенко

Судді Верховного Суду